ТЕРНОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА

четвертого скликання

 

ВІСІМНАДЦЯТА СЕСІЯ

 

РІШЕННЯ

 

3 березня 2006 року №4/18/80

 

Про затвердження Програми збереження

довкілля та повноцінного життєвого

середовища в м. Тернополі на 2006 - 2010

роки

 

       Керуючись ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", заслухавши звіт департаменту житлово - комунального господарства, екології і транспорту про стан виконання Програми формування елементів регіональної екологічної мережі та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2003 - 2005 роки, міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Звіт про виконання Програми формування елементів регіональної екологічної мережі та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2003 - 2005 роки прийняти до відома.

2. Затвердити Програму збереження довкілля та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2006 - 2010 роки згідно з додатком (додається).

3. Вважати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 20.03.2003р. № 4/6/188 "Про затвердження Програми формування елементів регіональної екологічної мережі та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2003 - 2005 роки".

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань охорони здоров'я, екології та соціального захисту.

 

Міський голова                                                                               Б. Левків

 

 

 

 

 

Додаток до рішення міської ради 

від 3 березня 2006 року №4/18/80

 

ПРОГРАМА

 

збереження довкілля та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2006 - 2010 рр.

 

       Конституція України гарантує право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

       Збереження навколишнього середовища, підтримання здатності природних екосистем до саморегулювання та самоочищення, підвищення екологічної безпеки проживання громадян є одним з пріоритетів в діяльності Тернопільської міської ради.

       Програма збереження довкілля та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2006 - 2010 рр. (надалі - Програма) спрямована на реалізацію цих завдань.

       Правовою основою Програми є Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки", "Про охорону атмосферного повітря", "Про відходи", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", Земельний Кодекс України, Водний Кодекс України.

       Програма розроблена з врахуванням "Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002 - 2015 роки", затвердженої рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 року № 32.

       Основною метою Програми є збереження і поліпшення сприятливого для існування людини та живої природи довкілля і створення передумов для пере-ходу до моделі сталого розвитку міста.

- Узгодженість економічного, соціального та екологічного розвитку міста.

- Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

- Формування елементів регіональної екологічної мережі.

- Сприяння розвитку регульованої рекреації.

- Раціональне використання водних, земельних та інших природних ресурсів і створення умов для їх відновлення.

- Налагодження зворотнього зв'язку з територіальною громадою міста та підвищення рівня екологічної освіти і культури громадян.

- Досягнення розумного компромісу між соціально - економічним прогресом і збереженням гармонійного середовища існування людини.

- Сприяння просуванню технологій, дружніх оточуючому середовищу.

- Регулювання техногенних і антропогенних навантажень на природні комплекси.

- Захист поверхневих вод від забруднення.

- Формування повноцінного життєвого середовища з врахуванням факто-ру візуального забруднення.

- Поліпшення санітарно - гігієнічного стану міста, забезпечення безпеч-них умов для життя та здоров'я людини.

- Раціональне та безпечне поводження з виробничими та муніципальними відходами.

- Оптимізація структури міських зелених насаджень.

- Залучення громадськості до обговорення та вирішення екологічних проблем.

5.1. Індикатори техногенних навантажень на довкілля

- Щільність викидів шкідливих речовин, тон/км2

- Викид шкідливих речовин на душу населення, кг/люд.

- Щільність утворення токсичних відходів, тон/км2.

- Щільність накопичення токсичних відходів, тон/км2.

5.2. Індикатори екологічної повноцінності промислового комплексу

- Питомий викид шкідливих речовин на випуск умовної одиниці продукції, кг/тис. грн.

- Питоме утворення токсичних відходів на випуск умовної одиниці продукції, кг/тис. грн.

Фінансування виконання заходів програми передбачається з таких джерел:

- Міський фонд охорони навколишнього природного середовища.

- Міський бюджет.

- Кошти підприємств, установ та організацій.

- Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища.

- Грошові стягнення за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу.

- Цільові та інші дольові внески юридичних осіб.

Урбанізаційні процеси призвели до активної взаємодії територіальної громади з навколишнім природним середовищем. Неминучим об'єктивним результатом цього процесу є:

- Порушення всіх компонентів природного середовища.

- Погіршення природних умов життя людей, що негативно впливає на їх здоров'я.

- Інтенсивна експлуатація природних ресурсів.

Екологічна ситуація міста обумовлена наступними чинниками:

- Концентрація промислових об'єктів та значні техногенні і антропогенні навантаження на обмеженій території.

- Несприятлива територіально - планувальна структура, наслідок якої промислові підприємства та магістральні шляхопроводи часто межують із житловими районами.

- Стійка тенденція до збільшення транспортних потоків.

- Недостатність сучасних транспортних розв'язок.

- Наявність не провітрюваних територій, що створює екологічно втомлені зони.

- Критичне зменшення площ відкритих земель та озеленених територій.

- Відсутність полігона побутових та промислових відходів.

- Фізична зношеність інженерних мереж.

- Наявність порушених земель.

- Нераціональне використання земель промисловості.

- Старіння зелених насаджень.

- Несприятливий вплив візуально забрудненого середовища на психологічний стан мешканців та перебіг хронічних хвороб.

- Втрата моральних і релігійних принципів у ставленні до біотичних супутників людини.

- Підняття рівня ґрунтових вод.

Позитивними факторами є:

- Зміна структури промислового комплексу з тенденцією до зменшення частки шкідливих виробництв.

- Впровадження енергозберігаючих технологій.

- Розвиток багаторівневого ринку вторинних ресурсів.

- Компенсаційне відновлення зелених насаджень.

- Наявність природно - заповідних територій площею 637 га.

7.1. Земельні ресурси

       Загальна площа м. Тернополя становить 5852 га.

       Під житловою забудовою знаходиться 791 га.

       Площа сіськогосподарських угідь 1467 га.

       Заклади, установи і організації займають 943 га., промислові підприємства - 678 га., підприємства транспорту та зв'язку - 412 га., землі Міністерства обо-рони - 46 га., землі запасу та ненадані у власність - 1240 га.

       За санітарно - хімічними показниками ґрунти промислових зон не відпові-дають нормативним значенням гранично - допустимих концентрацій важких металів (в Північній промисловій зоні вміст важких металів складає 1, 2 - 1, 8 ГДК, в Південній зоні - 1, 1 - 1, 2 ГДК).

       Землі природно - заповідного фонду займають 637 га.

       Прибережна захисна смуга Тернопільського ставу та р. Серет займає пло-щу 73, 3 га.

7.2. Стан атмосферного повітря

       Викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення обумов-лені діяльністю 268 різногалузевих промислових підприємств, які знаходяться на обліку держуправління екоресурсів в Тернопільській області. Річний обсяг викидів більш як 5 тон мають 72 підприємства.

       Біля 60 % викидів стаціонарних джерел проходить очистку на пило - газоочисному обладнанні.

       Сумарний викид шкідливих речовин складає біля 900 тон в рік.

       Більше як 70 % викидів припадає на джерела теплоенергетичного компле-ксу.

       Щільність викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел становить 14, 3 тон/км2.

       Викид на душу населення - 3, 8 кг/люд.

       Питомий викид на випуск умовної одиниці продукції - 2, 0 кг/ тис. грн.

       Викид шкідливих речовин від рухомих джерел забруднення має стійку тенденцію до збільшення і становить 12 900 тон/рік, в т.ч. від транспортних засобів індивідуальних власників - 7 тис. тон/рік.

       Щільність викидів від рухомих джерел складає 218 тон/км2.

       Питомий викид на душу населення - 57, 9 кг/люд.

       Основні компоненти забруднення атмосферного повітря: чадний газ, окси-ди азоту, леткі органічні сполуки, кремневміщуючий пил.

       Державний моніторинг стану хімічного забруднення приземного шару атмосферного повітря проводиться в 14 точках, в сельбищних та рекреаційних зонах.

       Додаткові дослідження за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища проводяться в 20 точках, в районах інтенсивних транспортних потоків.

       На межі санітарно - захисних зон суб'єктів господарювання здійснюється відомчий контроль.

7.3. Поводження з відходами

       На промислових об'єктах міста щорічно утворюється біля 9200 тон токсичних промислових відходів.

       Обсяг утворення відходів 1 класу токсичності (надзвичайно небезпечні) - біля 6, 5 тон/рік. Вказані відходи повністю передаються спеціалізованим підприємствам на утилізацію.

       Обсяг утворення відходів 2 класу токсичності (дуже небезпечні) - біля 150 тон/рік, з них біля 70% використовується повторно по місцю утворення, решта відходів передаються спеціалізованим підприємствам на утилізацію.

       Обсяг утворення відходів 3 класу токсичності (помірно небезпечні) - біля 60 тон/рік, з них біля 15% використовується повторно по місцю утворення, спеціалізованим організаціям передається на утилізацію біля 60%.

       Обсяг утворення відходів 4 класу токсичності (мало небезпечні) - біля 9 тис. тон/рік, з них біля 45% використовується повторно по місцю утворення, спеціалізованим організаціям передається на утилізацію біля 40%.

       Неліквідні відходи, для яких відсутні технології утилізації, тимчасово зберігаються на промислових майданчиках підприємств. Сумарний обсяг їх накопичення становить біля 350 тон.

       Щільність утворення токсичних відходів становить 154, 7 тон/км2.

       Щільність накопичення токсичних відходів - 5, 5 тон/км2.

       Питоме утворення виробничих відходів на випуск одиниці продукції - 21, 7 кг/тис. грн.

       В місті діє розгалужена мережа стаціонарних та пересувних пунктів прий-мання ресурсних відходів як вторинної сировини.

       Обсяг утворення ресурсних відходів на суб'єктах господарювання складає близько 50 тис. тон/рік, з них використовується по місцю утворення біля 30 %, решта поставляється спеціалізованим організаціям.

       Від населення заготовляється біля 115 тис. тон/рік вторинних ресурсів.

7.4. Водні ресурси

       Водопостачання міста здійснюється з підземних водоносних горизонтів.

       Основним водозабором є Верхнє - Іванівський, який налічує 16 свердло-вин із загальним дебітом 88 тис. м3 /доба.

       В другій санітарно - захисній зоні вказаного водозабору розміщене Малашівське сміттєзвалище, яке є потенційним джерелом забруднення підземних вод.

       Центральна частина міста забезпечується водою від Білецького водозабору, який має 14 свердловин із сумарним дебітом 27 тис. м3 /доба.

       Джерелами резервного водопостачання населення міста є колонки - качалки.

       За якісними показниками вода перелічених джерел відповідає вимогам держаних санітарних норм (за винятком вмісту заліза).

       Станція знезалізнення функціонує лише на Білецькому водозаборі.

       Промислові підприємства, діяльність яких пов'язана зі скидами токсичних промислових стоків, мають локальні очисні споруди.

       Промислові та господарсько - побутові стічні води і частина поверхневого стоку подаються на міські очисні споруди, які забезпечують степінь їх очистки до показників гранично допустимого скиду.

       Осади міських очисних споруд за своїм складом відповідають технічним умовам на добриво з осадів стічних вод.

       Для відведення поверхневих вод, територія міста розділена на 7 зон каналізування, кожна з яких оснащена мережею дощової каналізації з відведенням стоків в Тернопільський став і р.Серет. Система очистки поверхневих вод відсутня. Три колектори обладнані блоками передочистки поверхневих вод від нафтопродуктів та завислих речовин.

       Скиди дощових колекторів є основними джерелами техногенного впливу урбанізованої системи на Тернопільський став та р. Серет.

       Поверхневі води - Тернопільський став та р. Серет - є елементами регіональної екологічної мережі.

       З метою збереження поверхневих вод від забруднення та засмічення, рішенням міської ради затверджені межі прибережних захисних смуг та водоохороних зон Тернопільського ставу та р. Серет. Контроль за дотриманням режиму вказаних територій проводиться за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища шляхом моніторингу скидів дощових колекторів.

       Державний моніторинг поверхневих вод на вході та виході з Тернопільсь-кого ставу проводиться держуправлінням екоресурсів в Тернопільській області.

       За даними моніторингу, поверхневі води за хімічними та бактеріологічними показниками відповідають вимогам до якості води відкритих водойм рибогосподарського призначення, що свідчить про здатність екосистеми водойми до самоочищення та саморегулювання.

7.5. Природно - заповідний фонд

       До природно - заповідного фонду м. Тернополя належать дев'ять об'єктів загальною площею 637, 05 га., що становить 10, 9 % від загальної площі міста.

       Заповідні території представлені регіонально - ландшафтним парком "Загребелля" площею 630 га., двома гідрологічними та трьома ботанічними пам'ятками природи місцевого значення та трьома пам'ятками садово - парко-вого мистецтва.

       Ці об'єкти охороняються як національне надбання і мають особливий ре-жим використання та відтворення.

       На території РЛП "Загребелля" нараховуються біля 600 видів флори, серед яких 5 видів занесено до Червоної книги України (астранція велика, пальчатокорінник м'ясочервоний, підсніжник звичайний, лілія лісова, плавун щитолистий). Шість видів занесено до Списку дикорослих рідкісних ендемічних рослин області, що потребують особливої охорони (арум Бесерів, глечики жовті, вільха сіра, вовчі ягоди, вербена лікарська, пухирник звичайний).

       На території пам'яток садово - паркового мистецтва та заповідного куточка на вул. Винниченка, 13 знаходиться 14 видів екзотичних, рідкісних і реліктових дерев, чагарників та ліан.

       Межі РЛП "Загребелля" та пам'ятки садово - паркового мистецтва "Старий парк" затверджені рішенням міської ради.

       Розроблені проекти землеустрою з організації та встановлення меж тери-торій пам'яток садово - паркового мистецтва "Сквер ім. Т.Шевченка" та "Сквер на вул. В.Чорновола".

       Виготовлено проекти утримання та реконструкції пам'яток садово - паркового мистецтва "Сквер ім. Т.Шевченка" та "Сквер на вул. В.Чорновола".

       Таким чином, екологічна ситуація в м.Тернополі обумовлюється сукупніс-тю природних, містобудівних, інженерних, соціально - економічних та інших факторів. Тому і підхід до вирішення екологічних проблем має бути комплексним.

       Щорічний план природоохоронних заходів, формування бюджету та кошторису витрат з міського фонду охорони навколишнього природного середовища повинні здійснюватися на підставі даної Програми.

 

 

 

 

 

 

 

 

Секретар ради                                                                               Є. Бартків