ШІСТНАДЦЯТА СЕСІЯ

 

РІШЕННЯ

 

5 жовтня 2005 року №4/16/150

 

Про затвердження Програми

реформування житлово-комунального

господарства м.Тернополя на 2005 -

2006 роки та на період до 2010 року

 

Відповідно до Указу Президента України від 19.10.1999р. №1351/99 "Про прискорення реформування житлово-комунального господарства", Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2002р. №139 "Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року", керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя на 2005-2006 роки та на період до 2010 року (додається).

2. При формуванні бюджетів наступних років розглянути питання виділення коштів на реалізацію Програми реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя на 2005-2006 роки та на період до 2010року.

3. Виконавчому комітету міської ради забезпечити виконання Програми реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя на 2005-2006 роки та на період до 2010року, в межах встановленого річного фінансування.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань житлово-комунального господарства.

 

Міський голова                                                                               Б. Левків

 

 

 

 

 

Додаток до рішення міської ради     

від 05 жовтня 2005 року №4/16/150

 

 

Місто Тернопіль - центр Тернопільської області, розташоване на Подільському плато на річці Серет, яка є лівою притокою р. Дністра. Місто було збудоване у 1540 році на території, яку у давнину називали Сопільче або Топільче, і яка на той час знаходилась у володіннях князя Яна Тарнавського. У той час на березі річки Серет був зведений замок, в центрі якого розташовувалась велика площа, на якій проводились зібрання, ярмарки та оголошувались накази. Серед видатних пам'яток історії міста до нині збереглись: Воскресенська церква (17 ст.), Воздвиженська церква (16 ст.), Домініканський собор (18 ст.), замок князя Тарнавського реставрований під палац і розміщений на березі живописного озера, штучно створеного з вод річки Серет у XVI ст.

В місті розвинуті: харчова, легка та машинобудівна промисловості. Найбільшими підприємствами харчової галузі в місті є молокозавод та м'ясопереробний комбінат.

Легка промисловість базується на місцевій і привізній сировині. У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк. Її найбільшим підприємством є ВАТ "Текстерно", яке за своєю потужністю належить до числа найбільших на Україні виробників бавовняних тканин. Найбільшими підприємствами машинобудівної галузі є:

- ВАТ "Ватра" - найпотужніше в Україні промислове підприємство з виробництва світлотехнічного обладнання виробничого та культурно-побутового призначення;

- ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" - один з провідних виробників бурякозбиральної техніки та інших сільськогосподарських машин;

- ВАТ Тернопільський радіозавод "Оріон", який спеціалізується на виробництві засобів радіозв'язку.

У 2003 році чисельність населення міста становила 224,1 тис. осіб (табл. 1.1). За 2004 рік чисельність населення міста скоротилася на 3,4 тис. осіб і становить 220,7 тис. осіб. Очікується, що дотеперішня тенденція спаду чисельності населення в майбутньому призупиниться і кількість мешканців стабілізується на сьогоднішньому рівні у зв'язку із поступовим покращанням економічного стану міста.

Площа міста становить 3 600 га, з різницею відміток землі 70,0 м, середня висотність забудови 5 поверхів. Ґрунт регіону - переважно різних типів чорноземи. Клімат - помірно-континентальний. Середня температура повітря коливається від - 5°С в січні до +19°С в липні. Кількість опадів становить 550-600 мм на рік. Тривалість опалювального сезону становить 190 днів. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період згідно КТМ України 204-94 становить (-) 0,50С.

Корисні копалини - значні запаси будівельної мінеральної сировини. Окрім того, регіон має значні запаси мінеральних вод.

У 2003 році надходження доходів до місцевого бюджету становило 71,8 млн. грн., в т. ч.: податкових платежів 39,7 млн. грн., неподаткових платежів 5,7 млн. грн., офіційних трансфертів 24,5 млн. грн. Як і в минулі роки, найбільшу частку витратної частини бюджету складають видатки на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист - 54,7%.

У 2004 році надходження до місцевого бюджету склали 139,7 млн. грн., в т. ч.: по власних надходженнях - 80,8 млн. грн., по соціальному фонду - 21,1 млн. грн., субвенції та дотації державного бюджету - 37,8 млн. грн.

Складовою частиною економіки міста являється житлово-комунальна галузь, яка, не зважаючи на значні фінансові труднощі, забезпечує потреби населення, підприємств та організацій необхідними житлово-комунальними послугами і суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин в місті.

З метою підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунальної системи життєзабезпечення населення, поліпшення якості послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат та на виконання Указу Президента України від 19 жовтня 1999 року № 1351/99 "Про прискорення реформування житлово-комунального господарства" у 2002 році була розроблена "Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Тернопільської області на 2002-2005 роки та на період до 2010 року" та "Основні напрямки реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя" які є невід'ємною частиною загальнодержавної "Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року № 139.

"Основні напрямки реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя" затвердженні рішенням виконавчого комітету міської ради від 14.10.2004 року №1047 "Про визначення основних напрямків реформування житлово-комунального господарства м.Тернополя", обласна програма схвалена рішенням третьої сесії четвертого скликання Тернопільської обласної ради від 29 жовтня 2002 року №51 та затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31 липня 2003 року №347.

Вказана Програма пройшла обговорення під час проведення громадських слухань і в основному підтримана.

Дана програма визначає цілі і пріорітетні напрямки реформування економіки житлово-комунального господарства міста, перелік завдань та заходів щодо її здійснення, взаємозв'язок заходів з реформування на загальнодержавному. обласному та місцевому рівнях.

2.1. Мета реформування житлово-комунального господарства.

Програма реформування житлово-комунального господарства розроблена з метою покращення умов проживання мешканців міста, підвищення якості житлово-комунальних послуг, визначення цілей , пріоритетних напрямків розвитку житлово-комунального господарства міста та принципів і засобів їх реалізації, забезпечення ефективного використання коштів і є цілісним комплексом технічних, організаційних та фінансових проектів, спрямованих на створення сприятливих умов для ефективного функціонування підприємств галузі на основі багатоманітності форм власності, впровадження енергозберігаючих технологій та зниження техногенного впливу на довкілля.

2.2. Засоби реформування.

Програма передбачає наступні принципи політики реформування галузі:

Визначає цілі і пріоритетні напрямки реформування економіки житлово-комунального господарства міста, перелік завдань щодо її здійснення, взаємозв'язок заходів реформування на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Програма передбачає:

- забезпечення сталого функціонування і динамічного розвитку сфери житлово-комунального господарства;

- удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством;

- забезпечення доступу всіх верств населення до житлово-комунальних послуг, які відповідають вимогам державних стандартів;

- запровадження державних соціальних стандартів (норм та нормативів) у сфері житлово-комунального обслуговування;

- стимулювання інвестиційної діяльності у сфері житлово-комунального господарства;

- забезпечення ефективного використання грошових, людських та матеріальних ресурсів виробниками (виконавцями) та споживачами житлово-комунальних послуг;

- пріоритетності інноваційного розвитку в життєзабезпеченні міста, сприяння науково-технічного прогресу у сфері житлово-комунального господарства;

- гласності, громадського контролю та прозорості у прийнятті рішень з питань житлово-комунального господарства органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;

- відповідальності органів місцевого самоврядування за ефективне використання майна територіальної громади та забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів;

- створення однакових умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства.

Програма узгоджується з державними та обласними програмами, що стосуються житлово-комунальної галузі.

Дана Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства м.Тернополя на 2005-2010 роки розроблена у відповідності до запланованих інвестицій, що мають надійти в галузь і підлягає щорічному коригуванню у відповідності із інвестиційною політикою розвитку державного сектору, фактичною можливістю місцевого бюджету та необхідністю проведення першочергових термінових заходів в галузі.

2.3. Очікуваний результат.

Виконання заходів Програми дасть змогу:

- забезпечити реалізацію державної політики щодо регіонального розвитку, передусім у сфері житлово-комунального господарства;

- зменшити до безпечного рівня експлуатації основних фондів у житлово-комунальному комплексі та витрати і втрати при виробництві житлово-комунальних послуг;

- забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств житлово-комунального господарства, підвищити рівень безпеки систем життєзабезпечення;

- поліпшити якість житлово-комунального обслуговування населення;

- досягти оптимального співвідношення у рівні доходів населення і його витратах на оплату житлово-комунальних послуг;

- створити прозорий механізм взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та громадськості, спрямований на вирішення проблемних питань у сфері житлово-комунального господарства.

2.4. Основні принципи реформування житлово-комунального господарства.

2.4.1. Удосконалення системи управління в галузі житлово-комунального господарства.

2.4.2. Розподіл функцій замовника, виконавця, контролера послуг по утриманню житлового фонду.

2.4.3. Створення органів самоорганізації населення з метою залучення їх до управління житловим фондом.

2.4.4. Розробка типового положення про будинковий комітет.

2.4.5. Створення об'єднань співвласників квартир багатоквартирного будинку; з метою залучення їх до управління житловим фондом.

2.4.6. Впровадження комп'ютерних інформаційно-управляючих систем надання та контролю якості надання послуг по обслуговуванню житлового фонду.

2.4.7. Створення інформаційно-управлінської системи надання та контролю житлово-комунальних послуг, як складової міської програми:

І етап - технічна характеристика житлового фонду;

ІІ етап - електроенергія;

ІІІ етап - ліфти;

ІV етап - холодне водопостачання;

V етап - гаряче водопостачання;

VІ етап - опалення

2.4.8. Залучення інвестицій у розвиток житлово-комунальної галузі міста.

2.4.9. Забезпечення ефективності використання коштів споживачів та місцевого бюджету.

2.4.10. Демонополізація житлового господарства, розвиток конкурентного середовища, ринку послуг по утриманню житлового фонду.

2.4.11. Запровадження конкурсного порядку відбору суб'єктів надання житлових послуг з числа підприємств різних форм власності.

2.4.12. Акціонування житлово-комунальних підприємств.

2.4.13. Вдосконалення договірних відносин між замовниками, виробниками та споживачами по утриманню житлового фонду.

2.4.13.1. Розробка типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і міським обчислювальним центром.

2.4.13.2. Розробка типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і міським РЕМ про відшкодування витрат на обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

2.4.13.3. Розробка типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і субпідрядними організаціями.

2.4.13.4. Врегулювання договірних стосунків між житлово-експлуатаційною організацією і населенням.

2.4.13.5. Вдосконалення форми типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і департаментом житлово-комунального господарства, екології і транспорту.

2.2.13.6. Розробка типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і органами самоорганізації населення.

2.4.13.7. Розробка типового договору між житлово-експлуатаційною організацією і об'єднанням співвласників квартир багатоквартирного будинку.

2.4.13.8. Розробка типових договорів між житлово-експлуатаційною організацією і організаціями, що надають комунальні послуги.

2.4.13.9. Розробка типових договорів між підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення, підприємствами енергопостачального комплексу.

2.4.14. Удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства.

2.4.15. Запровадження диференційованої, економічно обґрунтованої плати за утримання житла з урахуванням технічного стану будинку та його інженерного обладнання.

2.4.16. Закріплення прибудинкової території та території спільного користування за кожним будинком.

2.4.17. Визначення параметрів технічної паспортизації житлових будинків.

2.4.18. Розробка методики фінансування проведення поточного ремонту житлових будинків.

2.4.19. Розробка методики розрахунку плати за утримання будинку з врахуванням його розташування, наявності інженерного обладнання, параметрів прибудинкової території та інших параметрів.

2.4.20. Розробка "Правил утримання житлового фонду в м. Тернопіль".

2.4.21. Перехід до розрахунку плати за утримання будинку по окремих будинках.

2.4.22. Впровадження ресурсозберігаючих технологій.

2.4.23. Зміцнення матеріально-технічної бази підприємств житлово-комунальної галузі.

2.4.24. Проведення енергетичного та фінансово-економічного аудиту підприємств житлово-комунальних підприємств.

2.4.25. Поетапне переведення будинків, що опалюються від відомчих котелень на альтернативні джерела теплопостачання.

2.4.26. Розробка та реалізація комплексної схеми дорожнього руху м. Тернополя.

2.4.27. Впровадження єдиної категорійності вулиць міста та визначення порядку і періодичності їх санітарної очистки.

2.4.28. Запровадження системи сортування та повторної обробки твердих побутових відходів.

2.4.29. Будівництво сміттєпереробного комплексу.

2.4.30. Поетапне оснащення об'єктів житлово-комунального господарства приладами обліку електроенергії, водо- та теплопостачання.

2.4.31. Застосування кредитного та товарно-кредитного фінансування розвитку підприємств житлово-комунального господарства.

2.4.32. Проведення моніторингу та громадських слухань діяльності підприємств житлово-комунального господарства міста.

2.4.33. Застосування щорічного тарифного регулювання послуг підприємств житлово-комунального господарства міста.

2.4.34. Поетапна реконструкція та капітальний ремонт аварійних об'єктів житлово-комунального господарства з залученням коштів державного, обласного та місцевого бюджетів.

2.5. Фінансове забезпечення та джерела фінансування заходів Програми.

Джерелами фінансування заходів Програми можуть бути:

- кошти державного бюджету, передбачені на реалізацію Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки;

- кошти місцевого бюджету;

- кошти підприємств відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом;

- гранти, кредити міжнародних організацій, благодійні внески;

- іноземні інвестиції та кошти фізичних і юридичних осіб, що залучаються шляхом приватизації комунальних підприємств, фінансового лізингу із залученням виробників обладнання або енергосервісннх компаній, передачі об'єктів житлово-комунального господарства в управління, оренду, концесію;

кредити вітчизняних комерційних банків.

Можливі шляхи залучення коштів:

- об'єднання (згідно статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") на договірних засадах коштів територіальної громади (розвиток систем водопостачання та водовідведення, утилізація відходів, облаштування вулично-дорожньої мережі тощо);

- одержання (у відповідності до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 96, 97, 101, 107 Бюджетного Кодексу України) субвенцій з Державного бюджету України та з місцевого бюджетів територіальної громади за договорами з ними на виконання інвестиційних проектів, які мають спільний інтерес та високу економічну і соціальну ефективність;

- продаж на конкурентній основі земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності, земельних ділянок, які знаходяться у користуванні підприємств і не використовуються, або неефективно використовуються і на які, згідно із законодавством, мають бути припинені права користування;

- стимулювання залучення інвестицій в рамках встановлених законодавством повноважень органів місцевого самоврядування (зокрема, часткове звільнення суб'єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги, на певний строк або зменшення сум земельного податку, випуск облігацій цільової місцевої позики тощо);

- опрацювання окремих інноваційно-інвестиційних проектів, що реалізовуватимуться за рахунок середньотермінових банківських кредитів або коштів комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ (відповідно до ст. 20 Закону України "Про інноваційну діяльність"), з урахуванням їх відповідності пріоритетним напрямкам реформування житлово-комунального господарства;

- обґрунтування ефективності відповідних інвестиційних проектів, що реалізовуються на конкурентних засадах за рахунок кредитів комерційних банків з частковим відшкодуванням державою відсоткових ставок (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.02 № 101);

- обґрунтування переліку й опрацювання відповідних інноваційних проектів,які на основі конкурентного відбору, можуть претендувати на одержання фінансової підтримки з державного бюджету;

- розміщення на договірних засадах комунального замовлення на виробництво та виконання житлово-комунальних послуг, необхідних для територіальної громади, на підприємствах приватної власності;

- створення місцевого небанківського фінансового сектору (кредитно-гарантійних установ, фондів сприяння розвитку підприємництва, страхових, інноваційних та інвестиційних фондів);

- залучення приватних коштів місцевого чи транснаціонального бізнесу, національних та міжнародних донорських організацій та фондів тощо.

3.1. Загальна характеристика житлово-комунального господарства, аналіз існуючих проблем, щодо його функціонування та розвитку.

Обсяги виробництва основних видів послуг по підсумках минулого року склали:

послуги населенню та іншим споживачам - 154,1 млн. грн., в тому числі:

- обслуговування житлового фонду - 13,5 млн. грн. при загальній площі обслуговування житлових приміщень-2967,5 тис. м².;

- опалення і теплопостачання - 39,5 млн. грн.;

- водопостачання та водовідведення - 21,7 млн. грн.;

- послуги міського пасажирського транспорту і зв'язку - 19,0 млн. грн.;

- виконано робіт з поточного ремонту шляхово-мостового господарства на суму 1,9 млн. грн.;

- проведено робіт з освітлення вулиць і доріг на суму 0,6 млн. грн.;

- виконано робіт з озеленення міста на суму - 0,4 млн. грн.;

- проведено капітальний ремонт робіт шляхово-мостового господарства міста на суму - 1,5 млн. грн.;

- проведено капітальний ремонт житлового фонду на суму - 1,6 млн. грн.;

- виконано робіт по наказах виборців на суму - 1,4 млн. грн.;

- проведено робіт з утримання міського кладовища на суму - 0,18 млн. грн.;

- надано ритуальних послуг на суму - 1,1 млн. грн.;

- проведено робіт з охорони навколишнього середовища на суму - 0,18 млн. грн.

Витрати в цілому по житлово-комунальному господарстві склали 13,9 млн. грн., в тому числі з основної діяльності 13,5 млн. грн., що на 0,4 млн. грн. більше в порівнянні з 2003 роком.

Умови економічної кризи, спаду виробництва, гострого дефіциту бюджетних коштів, застосування старих традиційних підходів до організації утримання житлового фонду, в основі яких лежали ідеї і принципи централізованого управління економікою, привели до неефективного використання ресурсів.

Відсутність коштів, через низьку платіжеспроможність населення та недостатнє фінансування з бюджету, приводить до виникнення ряду проблем, пов'язаних з порушенням міжремонтних термінів експлуатації житлових будинків та інженерних мереж, що в свою чергу викликає передчасне погіршення їх технічного стану, накопичення значних обсягів не виконаних ремонтних робіт та справедливі нарікання споживачів.

Все інженерне обладнання будинків та будівельні конструкції відповідно потребують постійного і належного утримання, своєчасного проведення ремонтів, на що в свою чергу потрібні значні кошти. На сьогоднішній день практично кожний третій будинок потребує проведення капітального або поточного ремонтів.

В зв'язку з відсутністю коштів, практично припинено оновлення устаткування, мереж водопроводу, водовідведення та теплопостачання, внаслідок чого через незадовільний стан інженерних мереж і застарілі технології майже половину енергетичних та матеріальних ресурсів витрачаються марно. А як ми всі розуміємо, тяжке фінансове становище галузі негативно впливає не тільки на технічний стан будівель і мереж, але й на якість житлово-комунальних послуг.

Одночасно, обсяги ремонтних робіт з року в рік зменшуються, в зв'язку з дефіцитом коштів і низькою платіжеспроможністю населення. Борги мешканців значно ускладнюють роботу підприємств-надавачів послуг.

3.1.1. Житлове господарство.

Традиційні підходи до організації утримання житлового фонду, які існували десятки років, застаріли і тільки гальмують утвердження нових форм господарювання у цій сфері.

Діяльність "ЖЕКів" на фоні існуючих відносин стала неефективною і не виправдовує себе, оскільки ця форма економічного господарювання фактично підтримувала споживацьке та безвідповідальне ставлення до житлового фонду з боку наймачів та власників квартир.

В даний час ситуація в сфері надання житлово-комунальних послуг в загальному стабілізована, однак не задовільняє як споживачів так і надавачів послуг.

На сьогоднішній день проблему галузі необхідно вирішувати шляхом впровадження системи утримання та обслуговування житла підприємствами всіх форм власності, створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, застосування інноваційних технологій, впровадження прозорої економічної політики, цільового фінансування галузевих програм розвитку та реконструкції об'єктів за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів, залучення коштів підприємств і організацій, споживачів за зрозумілою схемою фінансування робіт.

Болючою проблемою для організацій, що надають житлово-комунальні послуги, були і залишаються борги населення, не менші труднощі виникають з тими, хто користується пільгами.

Цілком очевидно, що без широкого залучення громадян до вирішення житлових питань не вдасться вирішити проблему утримання і обслуговування житлових будинків і прибудинкових територій, надання послуг водо- та теплопостачання.

Безумовно, повноцінна ефективність буде досягнута лише тоді, коли сформується справжній власник, якому буде не байдуже куди йдуть його гроші і для якого необ'єктивність оцінки якості послуг буде просто виключена.

На сьогоднішній день в місті експлуатується 1152 житлових будинки комунальної власності та житлово-будівельних кооперативів, 99 житлових будинків підприємств і відомств та понад 4-х тисяч приватних будинковолодінь.

Житлова площа житлового фонду міської ради та житлово-будівельних кооперативів складає 1,7 млн. кв. м. і відповідає 76 відсоткам всього житлового фонду міста.

Практично все житло обладнано водо-, газо-, електропостачанням та водовідведенням, 98,6 відсотків гарячим водопостачанням, 96,7 відсотків центральним опаленням.

Роботи по утриманню та обслуговуванню житлових будинків та прибудинкових територій комунальної власності виконують 11 підприємств недержавної форми власності, які залучені у сферу обслуговування житла шляхом конкурсного відбору суб'єктів підприємницької діяльності на договірних засадах та 2 комунальних підприємства. Будинки житлово-будівельних кооперативів обслуговують одна житлово-експлуатаційна контора житлово-будівельних кооперативів та 2 приватних підприємства, які уклали угоди на виконання робіт по утриманню житлових будинків та прибудинкових територій безпосередньо з житлово-будівельними кооперативами.

Впровадження альтернативних форм обслуговування житла були розпочаті в місті з метою покращання якості утримання житлових будинків та прибудинкових територій, демонополізації галузі та як необхідне рішення в умовах ринкової економіки.

В 2004 році на адресу департаменту та підприємств житлово-комунальної галузі надійшло 2587 звернень громадян, підприємств і організацій, з них понад 40 % заяв та звернень задоволено, 45 % заявникам надано роз'яснення по суті звернень, 15 % заяв і звернень перебуває на контролі.

Така кількість звернень в першу чергу викликана недостатністю фінансування галузі, що призводить до зниження якості послуг та порушення міжремонтних термінів.

Протягом 2004 року забезпечено своєчасну підготовку житлового фонду міста до роботи в весняно-літній та осінньо-зимовий періоди та забезпечено виконання основних видів робіт по ремонту житлового фонду та благоустрою прибудинкових територій.

Силами підприємств, що обслуговують житловий фонд міста в поточному році виконано ремонт 28,0 тис.кв.м покрівель, ремонт та заміну 485 м.п. жолобів і звісів, 904 м.п. водостічних труб, відремонтовано 666 вхідних дверей, сходи при вході до під'їздів, побілено сміттєкамери, проведено поточний ремонт місць загального користування 176 під'їздів, забетоновано майданчики для контейнерів, встановлено лавки відпочинку, замінено контейнери, оновлено і пофарбовано обладнання дитячих майданчиків, заасфальтовано внутрішньобудинкові проїзди загальною площею 6,4 тис. м².

За рахунок коштів, виділених на капітальний ремонт житлового фонду, виконано роботи по ремонту покрівель 45-ти житлових будинків на загальну суму 282,0 тис.грн, асфальтуванню 119 прибудинкових територій на суму 579,0 тис.грн., ремонту 18-ти фасадів на суму 68,4 тис.грн. заміні дверей під'їздів 24 будинків на суму 74,5 тис.грн., проведено роботи по заміні газового обладнання, ремонту міжпанельних швів, капітальному ремонту ліфтового обладнання, встановленню загальнобудинкових приладів обліку електроенергії. В квартирах майже 100-та малозабезпечених громадян влаштовано прилади обліку води, виконано ряд інших робіт.

За рахунок вжитих заходів в 2004 році підвищено рівень контролю за станом переобладнання приміщень та прийняття в експлуатацію завершених об'єктів будівництва, що дозволило залучити на виконання робіт по благоустрою прибудинкових територій та ремонту житлових будинків кошти підприємств та організацій.

Значна робота проведена в частині залучення суб"єктів підприємницької діяльності до виконання робіт по влаштуванню елементів мощення прилеглих територій , ремонту зупинок громадського транспорту, санітарному очищенню прилеглих та закріплених територій.

За рахунок вищевказаних заходів, спрямованих на зменшення видатків місцевого бюджету, на виконання робіт по ремонту та санітарному утриманню об"єктів житлово-комунального господарства, додатково залучено позабюджетні кошти на загальну суму близько 1,65 млн. грн..

В зв'язку з певними обставинами, незалежними від виконавчого комітету міської ради, в 2003 році було ліквідовано СРБУ "Тернопільліфт" АТ "Укрліфт", враховуючи ситуацію, що склалася, департамент житлово-комунального господарства, екології і транспорту був вимушений приймати рішення щодо подальшого обслуговування ліфтового обладнання житлових будинків, оскільки кризова ситуація могла стати причиною масової зупинки ліфтів.

У 2003 році рядом підприємств міста, в порядку, встановленому чинним законодавством, з врахуванням вимог територіального управління Держнагляду охорони праці, в частині наявності обслуговуючого персоналу, матеріально-технічної бази та аварійної служби підприємств, одержано дозволи на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтового обладнання.

Необхідно відзначити, що підприємства, виходячи з основних показників діяльності, були визначені виконавцями робіт з даних послуг виключно методом конкурсного відбору.

Результатом даних дій стало те, що простій ліфтового обладнання в житлових будинках скоротився у 5-6 раз.

Протягом останніх років на виконання робіт по капітальному ремонту, реконструкції та експертного обстеження ліфтів щорічно виділяється близько 20-30 % коштів, передбачених на капітальний ремонт житлового фонду, передбачених міським бюджетом, зокрема:

1. В 2004 році було виділено 305 тис. грн..:

- проведено капітальний ремонт 11 ліфтів;

- проведено експертне обстеження 18-ти ліфтів.

2. В 2005 році було виділено 132 тис. грн.:

- проведено капітальний ремонт 7 ліфтів;

- проведено експертне обстеження 44 ліфтів.

Одночасно необхідно відзначити, що незважаючи на запевнення уряду та прийняття ряду нормативних документів, на сьогоднішній день питання державного фінансування реконструкції та капітального ремонту ліфтового обладнання практично не вирішено.

Протягом 1997-2004 р.р. у комунальну власність міста передано 135 житлових будинків, загальною площею понад 300 тис.м².

Проведені обстеження технічного стану об"єктів передачі показали, що, тоді як окремі підприємства, такі як ВАТ"Текстерно", ВАТ "Тернопільбуд ЛТД" в певній мірі виконують хоча б мінімальні обсяги ремонтних робіт, інші взагалі не займаються утриманням належних їм житлових будинків. Так , гуртожитки ВАТ "Тернопільський м"ясокомбінат", ВАТ "БМУ-71", УВТК МО України (вул.Лозовецька,34) не обслуговуються зовсім.

Як власники, так і представники держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області, усунулись від вирішення питань обслуговування житлового фонду.

Мешканці вказаних будинків стали заручниками банкрутства підприємств, жодні роботи по технічному обслуговуванню будівель не виконуються, вивіз твердих побутових відходів та санітарне прибирання прибудинкових територій і місць загального користування припинено, не проводиться виконання необхідних робіт по підготовці житла до експлуатації в осінньо-зимовий період та підготовці інженерних мереж до прийому теплоносія. Невиконання навіть основних видів робіт приводить до того, що технічний стан відомчого житла незабаром може стати аварійним, не буде підлягати відновленню.

3.1.2. Водопостачання і водовідведення.

Система водопостачання.

Перший проект централізованого водопостачання міста, який базувався на водозаборі "Біла", був розроблений у 1928 році професором Надольським по завданню Польського Уряду, але через війну 1941-45 років він залишився не здійсненим. Населення міста користувалось водою із 600 копаних колодязів.

Другий проект централізованого водопостачання розробив Харківський ХІКС у 1947 році. Будівництво водопровідних споруд міста було розпочато у 1947 році, а завершено - у 1948 році. Отже, централізоване водопостачання міста Тернополя почало функціонувати з 1948 року.

Відповідно до цього проекту, був збудований сифонний водозабір "Біла", насосні станції І-го та ІІ-го підйомів, 3 резервуари чистої води, 2 нитки водогонів діаметром по 300 мм. і довжиною 1,5 км., водопровідна мережа довжиною 27,5 км.. Подача води до міста на кінець 1948 року становила 8,175 тис. м³/добу.

У 1969 році було проведено реконструкцію існуючого сифонного водозабору на свердловинний із збільшенням його продуктивності до 25,4 тис. м3/добу. Збудовано додатково коло 50 км водогонів і водопровідних мереж, а у 1973 році була збудована станція очистки води від заліза та фтораторна продуктивністю 32 тис. м³/добу.

У 1972 році було розпочато проектування І-ї черги водозабору В. Івачів, який розташований вздовж В. Івачівського водосховища на р. Серет. На кінець 1976 року було збудовано перші 6 свердловин продуктивністю 15 тис. м3/добу, а в 1979 році обладнання було замінено і продуктивність водозабору зросла до 35 тис. м³/добу. В цей же час в місті побудовано насосну станцію ІІІ-го підйому з резервуаром господарством.

У 1981 році розширено водозабір В. Івачів до продуктивності 86,0 тис. м3/добу, збудована друга нитка водогону та 2 резервуари об'ємом по 6 000 м³.

Схема існуючої на сьогоднішній день системи водопостачання та територія надання послуг подані на рис. 2.1. Джерелами водопостачання міста служать підземні води верхньокрейдяного водоносного горизонту (100%).

Водопостачання міста здійснюється із 30 артезіанських свердловин, розташованих на двох площадках.

Водозабір № 1 "Тернопільський" - складається із 14 свердловин продуктивністю 100 м3/годину кожна. Розташований на відстані 0,5 км від міста. Проектна продуктивність водозабору - 27,0 тис. м3/добу. Фактична - 9,0 тис. м³/добу. Водозабір експлуатується з 1969 року.

Водозабір № 2 "В. Івачівський" - складається із 15 свердловин, 4 з них - продуктивністю 350-400 м3/годину кожна, а решта 11 - продуктивністю 250 м3/годину кожна. Розташований на відстані 18,0 км. від міста. Проектна продуктивність водозабору - 85,0 тис. м³/добу. Фактична - 65,7 тис. м3/добу. Водозабір експлуатується з 1971 року.

Сумарна продуктивність обох водозаборів становить 112,0 тис. м3/добу. Загальний обсяг піднятої та поданої у мережу води у 2004 р. становив 74,7 тис. м³/добу (за звітними даними).

Система водопостачання складається із 2-х водозаборів, 2-х насосних станцій ІІ-го підйому, станції знезалізнення води Тернопільського водозабору, насосної станції ІІІ-го підйому та 14-и резервуарів чистої води із збірного залізобетону загальним об'ємом 44,2 м³, що становить 59% добової подачі води у мережу. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає близько 334,5 км.

Подача води споживачам забезпечується цілодобово. Впродовж останніх двох років (2003-2004 рр.) на потреби водопостачання було спожито електроенергії відповідно 24,133 та 22,39 млн. кВт-год/рік.

Втрати води (витік та невраховані витрати води) визначаються, як різниця між загальною кількістю води, поданої в систему (за звітними даними) і обсягом реалізації, визначеним як сума: (1) показів індивідуальних (квартирних) лічильників та (2) розрахованим за нормами водоспоживання при відсутності індивідуальних лічильників.

Аналіз даних про водоспоживання населенням за ІІ-й квартал 2004 року показав, що 61,2% населення розраховується за послуги водопостачання згідно показів індивідуальних лічильників усереднено по 71 л/особу за добу, а решта 38,7% населення розраховується згідно норм водоспоживання усереднено по 180 л/особу за добу і тільки 6,5% населення розраховується згідно показів будинкових лічильників води усереднено за 243 л/особу за добу. Ситуація, коли частина населення, яка знаходиться в аналогічних з іншими мешканцями умовах, споживає в три рази менше води і цей рівень споживання нижчий за мінімально необхідний для централізованого водопостачання (110 л/особу за добу), потребує додаткових досліджень.

Проведений аналіз водоспоживання населенням дає підстави твердити, що значні втрати води (45,8%) складаються безпосередньо із втрат в системі, витоків із внутрішньобудинкових мереж та недообліку води у споживачів.

Загальний огляд якості води у джерелах водопостачання та у розподільчій мережі наведено у таблиці.

Таблиця подає характеристику водопровідної мережі за матеріалами, віком, станом та аварійністю.

Наведені дані показують, що 42,5% водопровідних мереж використали свій термін експлуатації, а 39% (132,2 км) є ветхими та аварійними (згідно звітності 2004 р.). Такий стан трубопроводів зумовлює аварійність, значні втрати води і перебої у водопостачанні.

У таблиці 2.5 наведено узагальнену характеристику насосних станцій системи водопостачання (ВНС) за їх проектною і фактичною продуктивністю, методом регулювання режиму роботи, потужністю встановленого насосного обладнання, а також наявністю приладів обліку води.

Насосні станції були збудовані 25-30 років тому у 1970-80 роках. У ВНС-1 протягом 2002-2003 років були замінені два насоси, а стан її будівельної та електричної частин вимагає негайного ремонту. Стан будівельної та електричної частин ВНС-4 і 5 - добрий, а стан їх механічної частини вимагає негайної реконструкції.

Для всіх насосних станцій характерним є наступне:

- продуктивність встановленого обладнання значно перевищує фактичні обсяги перекачаної води;

- низький ККД насосних агрегатів, що зумовлює високе споживання електроенергії.

Система каналізації.

Схема комбінованої системи каналізації та територія надання послуг подані на рис. 2.2.

Загальносплавна система каналізації охоплює майже 20% території міста (це в основному стара частина забудови міста). Повна роздільна система каналізації охоплює решту території, переважно нової забудови. Система водовідведення складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станцій (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних споруд (КОС).

Стічні води самопливними колекторами надходять до 6-и каналізаційних насосних станцій. Дві КНС (№1, 8) перекачують стоки напірними трубопроводами в системи самопливних колекторів інших басейнів каналізування, а чотири КНС (№5, 7, 9, 10) перекачують стічні води на каналізаційні очисні споруди. Після очисних споруд стічні води скидаються у річку Серет.

Загальна довжина каналізаційних мереж - 248,0 км., з них напірних трубопроводів - 28,9 км. і самопливних колекторів - 219,1 км. Загальна пропускна спроможність каналізаційних очисних споруд становить 106,4 тис. м3/добу. Загальний обсяг стоків у 2004 р. становив 74,3 тис. м³/добу.

За останні 2 роки, на потреби водовідведення було спожито електроенергії відповідно 20,532 та 20,046 млн. кВт-год/рік.

Водоканал приймає і проводить очищення стічних вод від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств міста. Річний обсяг водовідведення показано у таблиці

Каналізаційні очисні споруди складаються із двох черг:

- І-ша черга. Проектною потужністю 66,4 тис.м3/добу, збудована у 1968 р. Складається із комплексу споруд для механічного та повного біологічного очищення стоків з наступним доочищенням їх на біоставках.

- ІІ-га черга. Проектною потужністю 40 тис.м3/добу, збудована у 1980 р. Складається із комплексу споруд для механічного та повного біологічного очищення стоків.

- Технологічна лінія обробки осаду. Будувалась паралельно з І-ю та ІІ-ю чергами споруд механічного та біологічного очищення стоків. Метантенки на сьогоднішній день виведені з експлуатації.

- Комплекс споруд зі зневоднення та термосушки мулу. Оскільки будівництво цих споруд не завершене, вони не приймають участі в технологічному процесі.

Аналіз якості очистки стоків за 2004 р. показав, що для КОС м. Тернополя є характерним неякісне очищення стоків (в розрахунковому створі річки концентрація БСК20 становить 8,4 мг/л при нормі 3,0 мг/л), причиною цього може бути малоефективна робота системи аерації першої технологічної лінії біологічного очищення КОС. Для визначення причин такої роботи потрібні подальші дослідження.

Таблиця характеризує каналізаційні напірні трубопроводи та самопливні колектори за матеріалом, віком, станом та аварійністю, таблиця подає огляд каналізаційних насосних станцій (КНС) за їх продуктивністю, часом роботи та потужністю встановленого насосного обладнання.

Наведені дані свідчать, що 47% каналізаційних мереж вичерпали експлуатаційний термін, а 35% (87 км) є ветхими та аварійними (згідно звітності 2004 р.), що зумовлює високій рівень аварійності і загрозу громадському здоров'ю через можливість попадання стоків у водопровідні мережі.

Аварійне скидання стоків на всіх каналізаційних насосних станціях - відсутнє. На всіх насосних станціях відсутні прилади для вимірювання тиску (після насосів та на збірній гребінці) та витрати. У приймальних відділеннях на всіх насосних станціях відсутні механічні решітки для затримання грубих відходів, а також не працюють пристрої для змучування осаду в приймальних резервуарах.

Стан будівельної, механічної та електротехнічної частин всіх каналізаційних насосних станцій - задовільний, за винятком КНС-1, будівельна та електротехнічна частини якої характеризуються, як добрі, а механічна - як задовільна.

Для каналізаційних насосних станцій характерним є зношене насосне обладнання та низький ККД агрегатів.

У таблиці наведено короткий огляд каналізаційних очисних споруд - технологію очищення стоків та обробки мулу, питоме енергоспоживання КОС.

Очисні споруди займають площу в 56 га. Будівельні конструкції та обладнання технологічних споруд біологічної очистки І-ї черги практично повністю зношене і потребує капітального ремонту.

Система аерації технологічних споруд біологічного очищення І-ї черги є низькопродуктивною і споживає багато електроенергії. Головна причина неефективної роботи аераційної системи КОС полягає в тому, що аеротенки ІІ-ї черги розташовані на 5 м вище за аеротенки І-ї черги. Стічні води, які надходять на КОС, розподіляються між І-ю і ІІ-ю чергами порівну: 50% на 50%. Тому на аеротенки ІІ-ї черги повітря необхідно подавати окремим компресором, а це призводить до значних перевитрат електроенергії. Вимірювання витрат на КОС здійснюється за допомогою лотка Паршаля на І-й черзі і лотка Вентурі - на ІІ-й.

Найбільш серйозними проблемами є:

для водопостачання

1) значні обсяги втрат води (45,8%) через недооблік і втрати води у внутрішніх системах житлових будинків;

2) високе енергоспоживання - питоме енергоспоживання - 0,819 квт-год/м³ через:

- старе, зношене насосне обладнання,

- низький ККД насосних агрегатів,

- відсутність зонування мережі по тиску,

- необхідність перекачування додаткових обсягів води, які у споживача недообліковуються.

3) зношеність 42,5% мереж, в т.ч. 39% - ветхих та аварійних (особливо сталевих);

4) якість води у розподільчій мережі не відповідає вимогам Держстандарту на питну воду, через підвищений вміст заліза та відсутність станції знезалізнення.

для системи водовідведення:

1) висока аварійність каналізаційних мереж - 473 ав./100 км. за рік;

2) зношеність більше 45% каналізаційних мереж в т.ч. 35%- ветхих та аварійних;

3) зношеність насосного та технологічного обладнання на КНС;

4) низько ефективна робота системи аерації технологічних споруд І-ї черги КОС;

5) висока енерговитратність КОС (0,44 квт-год/м3 стоків);

За останні два роки діяльність підприємства характеризувалась:

1. Поліпшенням ситуації щодо показника рентабельності продажу. Якщо у 2003 р. збитки становили 45% від чистих нарахованих доходів, то в 2004 р. підприємство одержало прибуток, який склав 5,6% від чистих нарахованих доходів. Що пояснюється одержанням субвенції з державного бюджету на суму 4094 тис. грн. та фінансування з місцевого бюджету на суму 1703,7 тис. грн..

2. Незважаючи на рівень збору платежів більше 100%, і відповідно зменшення середнього терміну погашення дебіторської заборгованості з 8 місяців до 6,4 місяців, надходження є недостатніми для погашення заборгованості минулих років. Термін погашення дебіторської заборгованості є значним і на кінець 2004 р. становив більше ніж пів року.

3. Незначним поліпшенням ситуації щодо погашення кредиторської заборгованості. Середній термін погашення кредиторської заборгованості зменшився в 2004 р. порівняно із 2003 р. і становив 5 місяців.

4. Збільшенням показника зносу основних засобів, який на кінець 2004 р. склав 59,4% від первісної вартості основних засобів.

Основним джерелом доходів підприємства є реалізація послуг водопостачання та водовідведення, обсяги яких наведені за категоріями споживачів (за два останніх роки) у таблиці

Як видно з таблиці, обсяги реалізації послуг водопостачання в 2004 р. скоротились порівняно з попереднім роком на 3% (або на 491 тис. м?). Що відбулося за рахунок зменшення обсягів реалізації послуг населенню та групі інших споживачів.

Реалізація послуг водопостачання населенню, яке є найбільшим споживачем послуг водопостачання і якому за даними 2004 р. реалізується 82% послуг, зменшилася порівняно з 2003 роком на 265 тис. м?, що становить 2%. Це пояснюється здебільшого економією води населенням при встановленні квартирних засобів обліку води, а також неточністю цих приладів і, відповідно, великою кількістю не облікованої води. На кінець 2004 р. 59% споживачів по групі населення мали індивідуальні засоби обліку води. Абоненти, які мають індивідуальні засоби обліку води споживають в середньому у 2,5 рази води менше ніж встановлено нормативами.

Окрім того, через зменшення виробництва таких промислових підприємств як ВАТ "Тек стерно", ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", ВО "Оріон", ВАТ "Ватра", кількість робітників, які проживають у гуртожитках цих підприємств зменшилася, оскільки працівники виїхали з міста через відсутність працевлаштування.

Скоротилося споживання населенням послуг централізованого гарячого водопостачання у зв'язку з від'єднанням від цих послуг. Якщо у 2003 р. на потреби ГВП для населення КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" реалізувало 2887,1 тис. м³, то в 2004 р. цей показник становив 2649,0 тис. м³.

Реалізація іншим споживачам (включаючи КП "Тернопільміськтеплокомуненерго") зменшилася на 14% (або на 267 тис. м?). Основною причиною зменшення є скорочення обсягів виробництва продукції (послуг) таких промислових гігантів, як ВАТ "Текстерно" (на 20 тис. м?), ВАТ "Ватра" (на 50 тис. м?), ВО "Оріон" (на 20 тис. м?), ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" (на 30 тис. м³) та інших.

При цьому, бюджетні установи збільшили обсяги споживання води на 4% (або на 41 тис. м?). Таке збільшення відбулося за рахунок удосконалення обліку використання води цією групою споживачів та повного охоплення їх засобами обліку.

Загальне зменшення обсягів реалізації послуг водопостачання призвело до зменшення обсягів реалізації послуг водовідведення на 943 тис. м³ (або на 6%), в т.ч.: населенню - на 437 тис. м³ (на 4%) та іншим споживачам (включаючи КП "Тернопільміськтеплокомуненерго") - на 570 тис. м³ (на 22%). В цілому по підприємству, обсяги реалізації послуг водовідведення зменшувалися більш швидкими темпами ніж по водопостачанню переважно через скорочення реалізації послуг водовідведення групі інших споживачів. Лише кількість відведених стоків по ВАТ "Тек стерно" зменшилася на 378 тис. м³ (з 633 тис. м³ у 2003 р. до 255 тис. м³ у 2004 р.). У чотири рази зменшило кількість стоків ВАТ "Галичина" (з 44 тис. м3 до 11 тис. м³). У 2004 р. на 50 тис. м³ зменшилася кількість відведених стоків від ВАТ "Ватра" та інших.

Зменшення обсягів відведення стоків по групі населення більш швидкими темпами ніж водопостачання пояснюється тим, що різке зменшення обсягів споживання води населенням, яке відбувалося за рахунок встановлення засобів обліку, було зупинено за рахунок удосконалення обліку споживання води населенням сіл, які споживають воду з водогону підприємства, але не користуються послугами водовідведення. У 2004 р. водоканал провів інвентаризацію споживачів у селах, що в результаті призвело до виявлення несанкціонованих підключень і таким споживачам були донараховані обсяги води. При тому, що відведення стоків населення становить 79% від загального обсягу цих послуг, зменшення споживання цією групою справляє вагомий вплив на загальні обсяги реалізації послуг по підприємству в цілому.

Доходи від реалізації послуг водопостачання та водовідведення незважаючи на скорочення обсягів реалізації послуг та незмінність тарифів для населення, збільшилися в 2004 р. порівняно з 2003 р. на 1611 тис. грн. або на 11,8%. У 2003 р. та 2004 рр. вони становили 13625,6 тис. грн. та 15236,6 тис. грн. без ПДВ відповідно. Збільшення доходів пояснюється головним чином підвищенням тарифів для бюджетних організацій та групи інших споживачів.

Також підприємство отримувало доходи від реалізації інших послуг, які без ПДВ становили у 2003 р. 910,8 тис. грн., у 2004 р. 1231,8 тис. грн. Переважно ці доходи були одержані від замовників на розвиток інженерних мереж при їх підключенні.

Отже, в цілому, доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без ПДВ збільшилися протягом періоду, що аналізується на 1932 тис. грн. або на 13%.

Крім того, підприємство одержало інші операційні доходи, які у 2003 році склали 273 тис. грн., а у 2004 році - 6031 тис. грн.. У 2003 р. включали нараховані споживачам пені за невчасну оплату ними послуг, яка передбачалася згідно з договорами реструктуризації заборгованості. У 2004 р., за рахунок фінансування державного та місцевого бюджетів були нараховані доходи в сумі 5798 тис. грн. (з них 4094 тис. грн. - субвенція з державного бюджету та 1704 тис. грн. - з місцевого).

Нараховані інші доходи у 2003 та 2004 рр. становили 164 та 109 тис. грн. відповідно. Найбільшу їх частку склали доходи, нараховані в частині амортизації по безоплатно одержаних необоротних активах. Протягом досліджуваного періоду підприємство також здійснювало фінансову діяльність, фінансові доходи склали 0,2 тис. грн. у 2003 р. та 3,7 тис. грн. у 2004 р. (0,9 тис. грн. - відсотки банку, 2,8 тис. грн. - нараховані відсотки по векселях).

Щодо собівартості реалізованих послуг, то у 2004 році вона зросла, незважаючи на зниження обсягів реалізації послуг, на 5,6% (на 1016 тис. грн.). Причиною цього є зростання цін на електроенергію, яка в структурі витрат на послуги становить найбільшу питому вагу. Частка витрат на електроенергію складала у 2003 р. 54% та 50% на послуги водопостачання та водовідведення відповідно, та у 2004 р. 52% та 51% на послуги водопостачання та водовідведення відповідно (табл.).

Підприємство надає послуги з водопостачання та водовідведення близько 72 тис. абонентам, в тому числі близько 5 тис. абонентам приватного сектору. Станом на 1.01.2005 року з 21662 абонентами - фізичними особами укладено договори на надання послуг, що складає 30,11% від загальної кількості абонентів. Підприємство надає послуги з водопостачання та водовідведення також 1735 споживачам - юридичним особам. Обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюють підприємства з обслуговування житлового фонду.

Станом на 01.01.2005 р. централізованим водопостачанням користувалось 72 тис. абонентів. Загальна сума дебіторської заборгованості від надання послуг станом на 01.01.2005 р. складає 10215,6 тис. грн. Дебіторська заборгованість населення з урахуванням ПДВ (без пільг і субсидій), що склалась на 01.01.2005 р. в розмірі 4671,7 тис. грн., становить 45,7% від загальної дебіторської заборгованості за спожиті послуги. 23,9% заборгованості населення реструктуризовано відповідно до закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

Станом на 01.01.2005 р. в місті установлено 925 будинкових лічильників. В 22 будинках з 100% квартирним обліком створено товариства співвласників. 7 будинків мають по 2 лічильники для обліку холодної води. Всього придатних для поточних розрахунків 310 будинкових лічильники. З них розрахунок проводиться за 181 лічильником (151 не повірені, 464 несправні - багато лічильників старого зразка). За показниками будинкових лічильників на 01.01.2005 р. розраховувалось 5063 абонентів (11574 особи), що складає 7,1% від загальної кількості абонентів. В 2004 році за показниками будинкових лічильників було реалізовано 13,9% загального обсягу води, що в перерахунку на особу складає 7,6 м³/особу/місяць (251,6 л/особу/добу). Рівень збору платежів для цієї групи абонентів у поточному місяці склав 89,3%.

На підприємстві розроблена і затверджена методика врахування змін по абоненту протягом звітного місяця (зміна кількості проживаючих, установка чи зняття лічильника) через визначення людино/днів.

Інформація про витоки в підвалах фіксується в актах зняття показників будинкових лічильників. При наявності витоків в підвалах нарахування абонентам проводяться за нормою, а понаднормативний обсяг бере на збитки підприємство. Внутрішньобудинкові мережі обслуговують приватні ЖЕКи, але за витоки відповідальності не несуть.

В будинках з великим споживанням на особу проводяться перевірки в квартирах з фіксацією витоків. Складені акти передаються в ЖЕКи для подальшого ремонту ними сантехнічного обладнання. Обсяги витоків не обраховуються, штрафні санкції до абонента не застосовуються. В квартирах без обліку витоки фіксуються набагато більші, ніж в квартирах з лічильниками. Це ще раз говорить про те, що квартирні лічильники стимулюють не тільки до економного споживання води, а і до проведення ремонту сантехнічного обладнання.

Для запровадження 100% обліку споживання води в багатоквартирних будинках в місті необхідно установити та поновити застарілі лічильники ще на 524 будинках. За оцінкою КП "Тернопільводоканал" вартість таких робіт станом на 01.01.2005 р. становить 747598 грн. КП "Тернопільводоканал" звернувся в Департамент житлово-комунального господарства, екології і транспорту виконавчого комітету Тернопільської міської ради про фінансування робіт. Департамент повідомив, що в 2005 році передбачено фінансування на встановлення 130 будинкових лічильників на суму 195 тис. грн. - 97,5 тис. грн. з місцевого бюджету та 97,5 тис. грн. з державного бюджету.

Станом на 01.01.2005 р. в місті за показниками квартирних лічильників розраховувалось 42326 абоненти (125927 особи), що склало 58,8% від загальної кількості абонентів (багатоквартирні будинки і приватний сектор). За показниками квартирних лічильників у 2004 було реалізовано 38% загального обсягу реалізованої води, що в перерахунку на особу складає 2,3 м3/особу/місяць (74 л/особу/добу). Рівень збору платежів за виставленими рахунками серед цієї групи абонентів склав 102%.

Для прийому від абонента інформації про помісячні показники квартирних лічильників функціонують:

- Трьохканальна пряма лінія на підприємстві.

- Мережа пунктів збору платежів, включаючи відділи ощадбанку. Але система збору платежів дозволяє абоненту оплатити послугу, але не дати показники лічильників.

- Показники збирають контролери під час обходу квартир.

- Також показники можна подати безпосередньо в відділі розрахунків.

Рівень збору помісячних показників досяг 71-76%. Якщо обсяги за квартирним лічильником не надаються - нарахування абоненту не проводяться, що є негативним фактором при наявності будинкових лічильників; якщо показники не передаються більше 3 місяців - зняття показників здійснюють контролери. Біля 3000 квартир з лічильниками недоступні для зняття показників квартирних лічильників.

Повіркою лічильників займається відділ внутрішньобудинкових мереж. На поточний момент біля 26000 квартирних лічильників з простроченим терміном повірки. Метрологічні характеристики квартирних лічильників КВ-1,5, які практично на 100% встановлені в квартирах, та їх якість. За даними відділу внутрішньобудинкових мереж повірити квартирні лічильники кожні 2 роки не дозволяє рівень технічного оснащення. Повірка показує, що 30-40% лічильників КВ-1,5 несправні, тобто мають похибку, що перевищує 2%. Несправна магнітна муфта свідчить про маніпуляцію з показниками лічильника за допомогою магніту, що може бути приводом для застосування санкцій.

Обсяги капітальних інвестицій за два роки та джерела їх фінансування наведені у таблиці

Обсяги капіталовкладень підприємства в 2004 році збільшились по відношенню до 2003 року на 472,2 тис. грн. за рахунок використання більшого розміру власних коштів та виділених коштів з міського бюджету на поповнення статутного фонду в розмірі 290 тис.грн., які були використані на встановлення лічильників на ВНС-5, ВНС-4 та в місцях під'єднань сільських мереж до водогону В. Івачів - Тернопіль, а також заміну водопровідної мережі та каналізаційних колекторів. Протягом періоду, що аналізується витрати на капітальні інвестиції (без врахування безоплатно одержаних основних засобів) у розрахунку на одного мешканця міста складали 1,66 грн. та 4,78 грн. відповідно. Ці обсяги капіталовкладень хоча і зросли у 2004 р. порівняно з 2003 р., але не відповідають реальним потребам в інвестиціях і не можуть забезпечити надійне функціонування системи водопостачання та водовідведення. Залишаються незадоволеними технічні потреби підприємства - це стосується як скорочення енерговитрат, так і технічного переоснащення. Наявні ресурси підприємства дозволяють фінансувати лише невеликі за масштабом проекти. Тому на сьогодні найважливіша задача полягає у пошуку і мобілізації додаткових джерел фінансування капітальних інвестицій інфраструктури.

Однією з важливих складових процесу стратегічного планування та прийняття рішень щодо розвитку комунальної сфери є залучення громадськості. У рамках Програми "Реформування тарифів та реструктуризації комунальних підприємств в Україні" з цією метою, у м. Тернополі було створено Дорадчий комітет, до складу якого увійшли представники усіх зацікавлених сторін: міської влади, комунальних підприємств тепло - та водопостачання і громадськості. Важливою умовою з точки зору прийняття виважених рішень було дотримання збалансованого складу Дорадчого комітету таким чином, щоб кількість представників надавачів послуг (міської влади та комунальних підприємств) не перевищувала кількості представників споживачів.

З метою залучення громадськості до процесу стратегічного планування, врахування громадської думки щодо пріоритетних проблем тепло - та водопостачання, а також для підвищення ефективності інформаційно-роз'яснювальної роботи, було проведено 12 фокусних груп із затвердженими Дорадчим комітетом категоріями населення (пенсіонери, молодь, працівники бюджетної сфери, працівник ЖКГ, підприємці, безробітні). На основі аналізу результатів фокусних груп виявлені пріоритети споживачів у водопостачанні.

Основні проблеми водопостачання з точки зору споживачів:

1. Незадовільна якість питної води.

2. Подача води за графіком.

Вартість послуг як проблема практично не піднімалася.

Вивчення громадської думки показало, що населення не відчуває себе власником комунальних підприємств. Низькою є також ступінь поінформованості і обізнаності мешканців зі стану та проблем комунальних підприємств.

Щоб зацікавити громадськість та допомогти їй усвідомити проблеми комунального обслуговування, зробити ці проблеми актуальними у суспільній свідомості проводилася активна інформаційно-роз'яснювальна робота серед населення.

3.1.3 Теплопостачання.

Основним постачальником теплової енергії в місті є КП "Тернопільміськтеплокомуненерго". Решта житлового фонду міста (в тому числі приватний сектор) опалюється від індивідуальних джерел та відомчих котелень.

Аналіз даних за 2003-2004 рр. свідчить про те що:

а) споживання теплової енергії в кількості - 0,127 Гкал/м2 загальної опалювальної площі у 2003 р. і 0,129 Гкал/м2 у 2004 р. є дещо нижчим від норми (усереднена по підприємству норма, передбачена КТМ 204 України 244-94 становить 0,148 Гкал/м2 для п'ятиповерхової і вище забудови). Незначне відхилення норми порівняно до фактичного споживання теплової енергії на 1 м2 опалювальної площі є підставою стверджувати, що послуги опалення надаються переважно з дотриманням температурного режиму в помешканнях споживачів;

б) питоме споживання умовного палива в кількості 167,2 і 165,5 кг у.п./Гкал відповідно за 2003-2004 рр. відповідає коефіцієнту корисної дії виробництва теплової енергії 85,4% і 86,3% та говорить про достатньо ефективне в загальному використання палива на котельних підприємства;

в) питоме споживання електроенергії при виробництві та транспортуванні теплової енергії на котельних підприємства в кількості 35,4 і 35,6 кВт-год/Гкал відповідно за 2003-2004 рр. є незначно вищим у порівнянні із середньостатистичним споживанням електроенергії на виробництво і транспортування теплової енергії підприємствами комунальної енергетики Україні, що становить близько 30,0 кВт-год/Гкал.

Система централізованого теплопостачання.

Централізованим теплопостачанням охоплено близько 90% житлового фонду та об'єктів соцкультпобуту міста Тернополя. Теплопостачання здійснюється від 36 котелень, сумарною теплопродуктивністю 611,59 Гкал/год, та 51 теплового пункту. Системи централізованого теплопостачання підприємства КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" працюють виключно по температурному графіку 950С - 700С, в тому числі і потужні котельні з котлами, розрахованими на температуру теплоносія до 1500С. Вид палива, що використовується на котельнях, - природний газ. Для централізованого теплопостачання використана традиційна схема. Теплова енергія генерується на районних, квартальних та будинкових котельнях з відповідно розвинутою системою транспортування; приготування гарячої води відбувається на центральних або групових теплопунктах. Регулювання відпуску теплової енергії відбувається по якісному графіку в ручному режимі роботи.

Загальна довжина теплових мереж, в двотрубному обчисленні, складає близько 176,4 км. Прокладені вони переважно в непрохідних каналах та виконані із сталевих труб. Теплові мережі із попередньоізольованих труб на підприємстві використовуються в дуже обмеженій кількості.

Теплова енергія на потреби опалення подається цілодобово протягом опалювального сезону. Гаряче водопостачання (ГВП) протягом 2004 року здійснювалося по 6 днів на тиждень і по 9 годин на добу у вівторок, четвер, неділю; по 6 годин на добу в середу, п'ятницю; по 16 годин на добу в суботу.

Впродовж останніх двох років (2003-2004 рр.) на потреби централізованого теплопостачання було спожито палива відповідно 119,8 та 116,9 тис. тонн у.п./рік та електроенергії відповідно 25383,0 та 25122,0 тис.кВт-год./рік.

Дані про виробництво, відпуск та втрати теплової енергії наведені у таблиці

Витрати тепла на власні потреби та втрати в теплових мережах на підприємстві визначаються розрахунковим методом по кожному джерелу теплової енергії окремо згідно КТМ 204 України 244-94. Втрати теплової енергії в мережах складають 8,1% (2004 р.) від загальної кількості поданої в мережу. Можливо, що фактичні втрати теплової енергії через незадовільний стан окремих ділянок теплових мереж (підтоплення, пошкодження теплової ізоляції та будівельних конструкцій, занесення ґрунтом і т.п.), є вищими в порівнянні з розрахунковими. Теплові випробовування для визначення втрат в тепломережах на підприємстві не проводяться. Для визначення фактичних втрат необхідно провести тривале дослідження системи теплопостачання, або обладнати джерело та споживачів теплової енергії засобами обліку теплової енергії. Від цього залежатиме адекватність запропонованих проектів.

Загальна довжина теплових мереж, в двохтрубному обчисленні, складає близько 176,4 км. Мережі виконані із сталевих труб з теплоізоляцією мінераловатними матами або шлаковатою, обгорнутою бімітом, фольгоізолом або руберойдом та прокладені, переважно, в непрохідних залізобетонних лотках. Ремонтні роботи по заміні теплових мереж проводяться власними силами підприємства.

Загальне використання попередньо ізольованих трубопроводів на підприємстві є незначним. Всього замінено 0,792 км теплових мереж, що становить 0,45% від загальної кількості теплових мереж, які знаходяться в експлуатації. Стримуючим фактором використання попередньо ізольованих трубопроводів є незадовільний фінансовий стан підприємства.

Таблиця характеризує теплові мережі за способом їх прокладання та віком.

Невелика величина підживлення теплових мереж є прямим наслідком особливої уваги, яка приділяється підприємством до випробувань на міцність та щільність трубопроводів теплових мереж. На зменшення величини підживлення теплових мереж та підвищення якості послуг також вплинуло і те, що КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення. Найбільше проблем при експлуатації теплових мереж створюють: мала кількість секційної запірної арматури, несправність та ненадійність діючої арматури, незадовільна кількість контрольно-вимірювальних приладів, відсутність дренажної системи будівельної частини та трубопроводів, інше.

Близько 61,9% теплових мереж знаходяться в експлуатації більше 15 років, але тільки частина з них знаходиться в стані близькому до аварійного і потребує негайної заміни.

У таблиці наведені узагальнені характеристики роботи котелень системи централізованого теплопостачання за їх проектним і фактичним навантаженням, виробленою, відпущеною тепловою енергією та питомими показниками витрат енергоресурсів.

Стан будівель більшості котелень є добрим і задовільним. Тепломеханічна частина більшості котелень підприємства є морально застаріла та фізично зношена. Для підтримання обладнання котелень з терміном експлуатації понад 20 років у технічно справному стані, згідно з вимогами "Правил будови і безпечної експлуатації котлів...", підприємство вимушене регулярно витрачати значні кошти на їх технічну діагностику. Електрична та газова частини котелень знаходяться у задовільному стані.

У таблиці дається огляд споживання енергоресурсів по котельнях.

Для котелень підприємства КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" характерними є наступні особливості:

- потужності встановленого обладнання на котельнях по вул. Курбаса,3а, вул. Лозовецька,13 та Микулинецька,37 значно перевищують фактичні потреби в тепловій енергії (низький коефіцієнт завантаження відповідно 29%, 37%, 22%);

- питоме споживання палива на виробництво теплової енергії на котельнях підприємства є різним і коливається в межах від 155,22 кг у.п./Гкал до 197,17 кг у.п./Гкал, а в середньому становить 165,5 кг у.п./Гкал, що відповідає ККД 86,3%;

- питоме споживання електроенергії на виробництво теплової енергії на котельнях підприємства також є різним і коливається в межах від 7,04 кВт-год/Гкал до 59,26 кВт-год/Гкал. Середнє значення питомого споживання електроенергії на виробництво теплової енергії по підприємству становить 35,6 кВт-год/Гкал. Дещо завищене питоме споживання електроенергії на виробництво теплової енергії пояснюється тим, що всі без винятку котельні підприємства відпускають теплову енергію по низькому температурному графіку 95-70оС, хоча значна кількість котелень може працювати з температурою теплоносія до 150С⁰.

У таблиці надається зведена інформація про котельне обладнання котелень.

Загальна кількість встановлених котлів складає 126 шт., з них із терміном експлуатації більше 20 років - 78 шт. Більшість котелень підприємства обладнані котлами вітчизняного виробництва з широким діапазоном теплопродуктивностей (від 0,5 до 35 Гкал/год).

Основна частка теплової енергії виробляється на котельних з котлами типу ПТВМ-30, КВГМ-30, КВГМ-20, КВГ-6,5-150 та ТВГ-8. Наявність дозволу інспекції ДНОП на експлуатацію та визначений термін чергового технічного опосвідчення котлів, наведені в таблиці 2.6, свідчать про їх задовільний технічний стан. Всі працюючі котли підприємства обладнані автоматикою безпеки. Автоматичне регулювання співвідношення газ - повітря та погодне регулювання здійснюється тільки на котлах типу KT-DUO-100, а на інших типах котлів - відсутнє або непрацездатне. Технічний стан значної частини допоміжного обладнання котелень є задовільним і тільки незначна частина фізично зношені та морально застарілі (в основному котельні з котлами типу НІІСТУ-5).

В останні роки підприємство КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" впроваджує в невеликих обсягах передову техніку та нові технології, а саме:

- введено в дію п'ять нових паливних (вул. Броварна,47, вул. Весела,16, вул. Глінки,18, вул. Зелена,30, вул. Галицька,34) на окремі житлові будинки з використанням котлів KT-DUO-100 та погодозалежною автоматикою;

- використано термоізолюючу фарбу Thermal-CoatTM на котельні Чернівецька,24 (ШРБУ - 38) для теплоізоляції технологічних трубопроводів;

- використовуються високоефективні насоси фірми WILO;

- вводиться в дію когенераційна установка електричною потужністю 500 кВт;

- частину модернізованих паливних переведено на експлуатацію без обслуговуючого персоналу, завдяки встановленому радіомодемному зв'язку.

Як показує аналіз, на котельних підприємства існує невідповідність між продуктивністю встановленого насосного обладнання, фактичними витратами теплоносія та виробничими потребами. Також має місце на котельнях підприємства паралельна експлуатація різних по напору мережевих насосів, що спричиняє неефективну роботу окремих насосів (менших по напору). Про це свідчить і дещо збільшене питоме споживання електроенергії при виробництві та транспортуванні теплової енергії. Під час проведення інструментальних замірів по визначенню КПД роботи мережевих насосів на котельнях по вул. Київська,3а, Курбаса,3а встановлено, що максимальний КПД мережевих насосів знаходиться в межах 40%-60%.

Будівництво центральних теплових пунктів здійснювалося одночасно з розвитком міста. Термін експлуатації ЦТП складає 20-30 років. Будівельна частина ЦТП знаходиться в задовільному стані.

В основному на теплових пунктах експлуатуються кожухотрубні та пластинчаті теплообмінники вітчизняного виробництва. Відносно невелика твердість водопровідної води спричиняє невеликі каменеподібні та рихлі відкладення на поверхнях нагріву теплообмінників, що збільшує їх міжремонтний інтервал часу.

Електропостачання теплових пунктів здійснюється з міської електромережі напругою 0,4 кВ. Система електропостачання ЦТП (апаратура управління, пускова апаратура, електродвигуни, система освітлення та інше) знаходиться в задовільному стані. Насосне обладнання, яке використовується на теплових пунктах, вітчизняного виробництва, енергозатратне і потребує заміни, а також встановлення частотного регулювання обертів електродвигунів насосів. Набір контрольно-вимірювальних приладів на ЦТП відповідає типовим проектам. Автоматичне регулювання температури, тиску та витрати гарячої води на виході із ЦТП, перепадів тиску та витрати теплоносія на вході і виході із ЦТП вимагає значного вдосконалення.

Наладка гідравлічного режиму роботи теплових мереж на котельнях підприємства здійснюється регулюванням запірною арматурою на теплових вводах споживачів, що є недосконалим способом. Всі теплові мережі підприємства працюють по температурному графіку 95-700С через відсутність елеваторних вузлів змішування на вводах споживачів. Вищезгадані негативи, а також незадовільна експлуатація внутрішньобудинкових систем опалення та несанкціоноване втручання в їх роботу споживачів, призводять до порушення гідравлічного режиму і, як наслідок, скарг на якість послуг опалення.

Крім вищезазначеного, за два останні роки, в місті спостерігається процес децентралізації системи централізованого теплопостачання (відключення споживачів від централізованого джерела та обладнання їх індивідуальними системами опалення).

Головні проблеми системи централізованого теплопостачання.

Цей розділ описує найголовніші технічні проблеми систем централізованого теплопостачання.

Збудовані в недалекому минулому, системи централізованого теплопостачання житлових будинків та об'єктів соцкультпобуту міста, характеризуються недосконалою схемою забезпечення тепловою енергією та гарячою водою (спільна система приготування гарячої води та відсутність автоматизації регулювання споживання теплової енергії у споживача призводять до весняно-осіннього перегріву будинків), експлуатацією енергозатратного обладнання, ненадійною запірно-регулюючою арматурою та наявністю обладнання, яке не підлягає автоматизації.

На підприємстві за останні 2 роки (2003-2004 рр.) на потреби теплопостачання було спожито палива відповідно 119,8 та 116,9 тис. тонн у.п./рік та електроенергії відповідно 25383,0 та 25122,0 тис.кВт-год./рік. Паливо - головна стаття витрат на виробництво послуг теплопостачання, що займає 54% у їх структурі. Значну частку собівартості послуг теплопостачання, а саме 17%, складає електроенергія.

Ефективність використання палива на виробництво теплової енергії характеризується питомою витратою умовного палива та КПД, які відповідно за 2003-2004 рр. становили 167,2 кг.у.п./Гкал і 165,5 кг.у.п./Гкал, 85,4% і 86,3%. Як видно, ефективність використання палива на котельнях підприємства є недостатньо досконалою і потребує підвищення.

Нераціональне використання енергоресурсів вбачається також в частковій розбалансованості гідравлічного режиму теплових мереж та внутрішньобудинкових систем опалення.

Недосконалий підхід до наладки гідравлічних режимів роботи теплових мереж (регулювання запірною арматурою витрати теплоносія, мала кількість кваліфікованих працівників, відсутність відповідного програмного забезпечення) призводять до перевитрат енергоносіїв та погіршення якості послуг.

Відсутність приладів контролю циркуляції теплоносія в теплових мережах на багатьох котельнях підприємства створює додаткові труднощі при регулюванні відпуску теплової енергії.

Через відсутність вузлів змішування на вводах споживачів, транспортування теплової енергії по всьому підприємству здійснюється за пониженим температурним графіком 95-700С, що приводить до збільшеного питомого електроспоживання.

Насосне обладнання, яке використовується на більшості котелень підприємства, є вітчизняного виробництва і характеризується значним енергоспоживанням. Існує невідповідність між продуктивністю встановленого насосного обладнання, розрахунковими витратами теплоносія та виробничими потребами. Також має місце на котельнях підприємства паралельна експлуатація різних по напору мережевих насосів, що спричиняє неефективну роботу окремих насосів (менших по напору). Через тривалий термін експлуатації та велику кількість ремонтів насосного обладнання, його максимальний фактичний КПД є в межах 40-60%.

Роботу системи водопідготовки можна вважати задовільною, хоча вона фізично та морально зношена і потребує реконструкції.

Газопостачання котелень здійснюється з міської мережі. Обладнання газової автоматики, яке використовується на котельнях, фізично зношене і морально застаріле, працює в режимі автоматики безпеки і потребує модернізації.

Значна частина теплових мереж прокладена в непрохідних залізобетонних лоткових каналах. Теплова ізоляція трубопроводів виконана, переважно, мінераловатними матами та скловатою і покрита бімітом або фольгоізолом, в місцях підтоплення - пошкоджена. Ненадійність існуючої запірної та мала кількість секційної арматури понижує надійність роботи системи теплопостачання в цілому та збільшує затрати при ліквідації аварій (збільшення дренування теплоносія, припинення надання послуг збільшеній кількості споживачів та ін.).

Недосконалість принципової схеми централізованого теплопостачання (спільна система гарячого водопостачання та залежна схема під'єднання споживачів по опаленню) призводить до перегріву приміщень у споживачів в осінньо-весняний період.

Незадовільний стан внутрішньобудинкових систем центрального опалення (засміченість, непрацездатність запірної та відсутність регулюючої арматури, наявність нагрівальних приладів із завищеною поверхнею нагріву) та незадовільне утеплення загальнобудинкових приміщень (сходових кліток, підвалів, горищ) призводить до перевитрат енергоресурсів і погіршує якість послуг.

Постійно зростаюча тенденція щодо відключень окремих споживачів (квартир) від систем централізованого теплопостачання призводить до розбалансування гідравлічних режимів роботи систем опалення, збільшення втрат теплової енергії при транспортуванні (в процентному відношенні до споживання), погіршення якості послуг, що надаються.

Таким чином, на даний час основними проблемами централізованого теплопостачання на підприємстві КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" є:

- Експлуатація морально застарілого та фізично зношеного обладнання котелень;

- Розбалансованість гідравлічного режиму теплових мереж, транспортування теплоенергії по низьких температурних графіках (втрати енергоносіїв при транспортуванні та розподілі теплової енергії);

- Невідповідність між продуктивністю встановленого обладнання та поточними потребами споживачів на котельних;

- Надмірне споживання електроенергії на окремих об'єктах;

- Недосконалість та моральна застарілість принципової системи теплопостачання;

- Низький рівень автоматизації у всій послідовності технології виробництва, транспорту, споживання теплоенергії;

- Відсутність моніторингової системи спостереження за технологією виробництва та транспортування теплової енергії;

- Незадовільний технічний стан великої кількості теплових мереж (будівельної частини, теплоізоляції, трубопроводів);

- Незадовільний стан внутрішньобудинкових систем центрального опалення (засміченість, непрацездатність запірної та відсутність регулюючої арматури);

- Незадовільне утеплення загальнобудинкових приміщень (сходових кліток, підвалів, горищ);

- Постійно зростаючий процес відключення споживачів від систем централізованого теплопостачання;

- Залежність споживача в отриманні якісних послуг від дисципліни платників (співспоживачів).

3.1.4. Шляхово-мостове господарство і благоустрій.

Шляхово-мостове господарство міста включає 245 вулиць протяжністю 205 км, 9 шляхопроводів, 6 автомобільних та 2 пішохідних мости, інші штучні споруди та об'єкти благоустрою загальною балансовою вартістю 42,2 млн. грн.

В зв'язку з недостатнім фінансуванням та невиконанням на протязі останніх 10 років робіт по капітальному ремонту шляхово-мостового господарства міста, збільшення транспортних потоків, зношення міських вулиць і доріг комунальної власності складає 64,1 відсотки, окремі об"єкти перебувають в аварійному технічному стані і потребують реконструкції.

Департаментом житлово-комунального господарства, екології і транспорту замовлено і оплачено проектно- кошторисну документацію для проведення капітального ремонту міських вулиць.

На даний час виготовлено документацію на вул. Ст. Бандери, Татарську, Вояків дивізії "Галичина", Тернопільську, Збаразьку, дамба Тернопільського ставу, Мазепи, другої і третьої черги вулиць Живова, Гайової, Сагайдачного, Театрального майдану, Валової.

Потребує капітального ремонту залізобетонний міст через залізничну колію по вул. Микулинецькій, для чого вже виготовлена проектно- кошторисна документація. Вартість ремонтних робіт 1 млн. 600 тис. грн.

Для організованого відведення дощових стоків виготовлено проектну документацію на будівництво зливового колектора по вул. Галицькій та розчистку русла р. Серет.

Назріло питання впровадження другого етапу комплексної схеми організації дорожнього руху (вул. Збаразька- Вояків дивізії "Галичина"- Руська), що являє собою капітальний ремонт вулиці Вояків дивізії "Галичина", облаштування додаткових зупинок громадського транспорту.

Також виникла потреба в заміні засобів організації дорожнього руху, а саме : потребують заміні 3400 знаків регулювання дорожнього руху, 18 світлофорних об'єктів, 3240 м.п. турнікетних загороджень.

Для впровадження вищенаведених заходів необхідні додаткові кошти в міському бюджеті.

Відсутність коштів призводить до виникнення цілої низки проблем, пов"язаних з порушенням міжремонтних термінів експлуатації інженерних об'єктів, що в свою чергу призводить до передчасного погіршення їх технічного стану та накопичення об'ємів невиконаних робіт.

В основу екологічної стратегії міської ради покладено принцип сталого розвитку, який передбачає узгодженість економічного, соціального та екологічного напрямків.

Для забезпечення реалізації даної стратегії прийнято Програму формування елементів регіональної екологічної мережі та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2003-2005 роки.

Основною екологічною проблемою міста є відсутність паспортизованого сміттєзвалища та полігона промислових відходів. На підприємствах міста щорічно утворюється біля 300 тон токсичних промислових відходів, більш 70% яких зберігається на їх території. В результаті щільність накопичся токсичних відходів на даний час складає 5.8 тон на квадратний кілометр.

Тому першочерговим завданням є спорудження сміттєпереробного комплексу на базі сучасних прогресивних технологій для утилізації муніципальних та промислових відходів, попередня вартість якого складає біля 20 млн у. о.

Першим етапом будівництва комплексу є вибір земельної ділянки у відповідності до вимог санітарного та екологічного законодавства.

Невід'ємною частиною комплексу є паспортизований полігон захоронення відходів, які не підлягають утилізації.

Згідно чинного законодавства, на органи місцевого самоврядування покладено організацію збору та видалення ресурсних відходів.

На даний час їх частка в муніципальних відходах складає 30%-60% . Для цього необхідно поетапне впровадження багаторівневої гнучкої системи вилучення ресурсних компонентів відходів із використанням ефективного економічного механізму стимулювання.

Для забезпечення належного благоустрою необхідно розроблення спеціалізованою проектною організацією нової схеми збору та видалення муніципальних відходів (передня вартість документації 60 тис. грн.).

Назріла необхідність облаштування контейнерних майданчиків з врахуванням санітарно-технічних вимог та фактору візуального забруднення середовища. Необхідний поетапний перехід на контейнери закритого типу та спеціалізовані контейнери для ресурсних відходів.

Як показує практичний досвід, традиційне використання праці двірників не забезпечує своєчасного та належного прибирання вуличної мережі. Впровадження механізованого прибирання майданів, вулиць, тротуарів та міжквартальних проїздів дозволить вирішити проблему гострого дефіциту робочої сили та забезпечити якісний стрибок в очищенні міста. Придбання лише однієї підмітально-прибиральної вакуумної машини вартістю 700 тис.грн. дозволить вивільнити понад 100 прибиральників.

Значні кошти з міського бюджету щорічно витрачаються на сезонне вивезення опалого листя та гілля. Цю проблему може ефективно вирішити придбання спеціалізованої машини для подрібнення рослинних решток з отриманням поживного органічного добрива. Вартість такої машини складає біля 900 тис. грн.

У відповідності до рішення виконавчого комітету від 22.08.05р. №1019 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, гуртожитків, та на інші комунальні послуги", необхідно розробити на впровадити систему диференційованої квартирної плати з врахуванням санітарно-екологічних факторів проживання.

За 2004 рік виконано капітальний ремонт шляхово-мостового господарства міста на суму 1,7 млн.грн., поточний ремонт - 1,98 млн.грн., утримання -3,3 млн.грн.

Відремонтовано 48.01 тис. кв.м. асфальтобетонного покриття проїжджої частини доріг, тротуарів і доріжок.

Проведено капітальний ремонт вулиць Живова ( перехрестя вул. А.Шептицького- вул. Живова) на суму 198,2тис.грн., площею 1,7 тис.м².

Виконані роботи з благоустрою майдану Волі , де влаштовано покриття із бетонних елементів мощення на площі 923 ,0 м², вартістю - 90,3 тис.грн.

Продовжувались роботи з будівництва дороги на вул. Проектній, виконано робіт на суму 192,3 тис. грн.

Виконано ремонт дорожнього покриття шляхопроводу через залізничну колію на вул. Руській, загальною площею 2,16 м² на суму 80.8 тис. грн.

Проведено комплексний капітальний ремонт вулиці Замонастирської. Загальна вартість робіт складає 1167 тис. грн., площа ремонту проїжджої частини - 6,43 тис. м².

З метою посилення безпеки руху на транспортних розв'язках та перехрестях вулиць, встановлено 137 м. п. та замінено 115 м. п. турнікетного загородження , встановлено 48 шт. та проведено заміну 434 шт. дорожніх знаків, влаштовано 42,0 тис. м.п. дорожньої розмітки.

Виконані роботи з реконструкції світлофорного об'єкту, розташованого на перехресті вулиць Живова та Митрополита А.Шептицького. Загальна вартість робіт становить 195,0 тис. грн.

З метою покращення організації руху транспорту впроваджено І етап комплексної схеми організації дорожнього руху м. Тернополя, а саме - односторонній рух по вул. Живова (від вул. Шептицького до вул. Оболоня) та по вул. Шептицького (від вул. Оболоня до вул. Живова).

За рахунок цільових коштів, на територіях виборчих округів міста проведено ремонт доріг і тротуарів та відремонтовано покриття під'їздів до виборчих дільниць на суму 83,2 тис. грн.

Виконано ремонт в'їзних знаків в м. Тернопіль зі сторони м. Підволочиськ та м. Кременець, вартістю 56 тис. грн.

За рахунок кооперації коштів підприємців, в районі вул. Збаразької та Галицької виконано роботи із замощення частини тротуару на суму 9.5 тис. грн. Аналогічні роботи проведені біля 20-ти торгових об'єктів та Державної медичної академії на майдані Волі та вул. Руській.

Виконані роботи з облаштування та утримання території міського пляжу.

КП "Тернопільміськсвітло" виконано роботи з утримання та ремонту мереж зовнішнього освітлення міста на суму 674,8 тис.грн. , в тому числі оплата за використану електроенергію складає 271,8 тис.грн.

Відремонтовано мережу зовнішнього освітлення вулиць Академіка В.Гнатюка, Замонастирської, Садової, Гуцульської, Бродівської, Промислової на загальну суму 110,1 тис.грн.

Проведено роботи з впровадження системи багатотарифного обліку електроенергії, вартістю -188,0 тис. грн., що дало можливість забезпечити освітлення магістральних вулиць міста в нічний час.

За рахунок коштів виділених на виконання робіт по виборчих округах проведено ремонт мережі зовнішнього освітлення території міста на суму 31,1 тис. грн.

ВАТ "Зелене господарство" виконано роботи з ремонту та утримання зелених насаджень на суму 419,0 тис. грн., влаштовано квітників на площі більше 4,5 тис. м², посаджено живої огорожі 300 п.м., проведено формування крон дерев та обрізку гілок вздовж ліній електропередач. Постійно проводились роботи з косіння трави на газонах та зелених зонах і зрізки сухих та аварійних дерев, проведено підсадку 1100 дерев, 820 чагарників, 320 м. п. живоплоту.

Нововведенням стало вертикальне озеленення фасадів будинків і опор зовнішнього освітлення в центральній частині міста, компенсаційне висадження зелених насаджень забудовниками, що додало до зеленого вбрання міста 700 дерев та чагарників.

Однак серйозною проблемою є старіння міських насаджень та недостатній догляд за прибудинковими зеленими насадженнями.

У відповідності до Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, необхідне проведення інвентаризації зелених насаджень та розроблення проекту їх реконструкції. Вартість проведення інвентаризації насаджень становить біля 300 тис. грн., вартість проекту реконструкції - 200 тис. грн.

Потребує відновлення бази посадкового матеріалу з врахуванням поглиблення урбанізації та збільшення техногенних навантажень.

Приведено до належного санітарно-технічного стану 20 громадських вбиралень. Суб'єктами господарювання додатково встановлено біля об'єктів літньої торгівлі 14 біотуалетів.

Комунальним підприємством "Комбінат комунальних підприємств" проведено роботи з утримання міських кладовищ на суму 175,0 тис. грн.

За рахунок коштів, виділених на розширення міських кладовищ, встановлено 360 м. п. огорожі території кладовища на вул. Микулинецькій, вартістю 131,0 тис. грн., на кладовищі біля с. Підгороднє виконано вибірковий ремонт асфальтобетонного покриття доріжок на суму 18,2 тис. грн.

З метою покращення надання ритуальних послуг, придбано автомашину ПАЗ 32053-080 (автокатафалк), вартістю 81,2 тис. грн., відремонтовано наявні автотранспортні засоби, для впорядкування території закуплено 14 нових контейнерів для сміття.

В 2004 році за рахунок коштів, що надійшли від самооподаткування громадян виконані роботи на суму 28,1 тис. грн..

За вказані кошти на кладовищі на вул. Микулинецькій виконано зрізку 34 великомірних аварійних дерев, проведено закриття входів трьох гробівців, на території міського кладовища біля с. Підгороднє виконано вибірковий ремонт асфальтобетонного покриття доріжок.

Для впорядкування місць поховань невідомих та одиноких громадян на кладовищі біля села Підгороднє виготовлено та встановлено 24 пам'ятні намогильні плити.

Важливою проблемою подальшого функціонування міста є необхідність виділення земельної ділянки для розширення міського кладовища та його належного облаштування.

Важливим з екологічної та етичної точки зору є будівництво централізованого крематорію для спалювання анатомічних решток та відходів обслуговування хворих людей.

У 2004 році з метою поліпшення ситуації з видалення відходів створено КАТП Тернопільської міської ради, діяльність якого була спрямована на найбільш проблемні ділянки міста - приватний сектор.

За рахунок природоохоронних коштів придбано спецавтомобіль для вивезення відходів. Проводились роботи з ремонту наявного спецавтотранспорту, придбано відповідне обладнання, закуплено 94 контейнера для відходів.

Підприємствами, що обслуговують житловий фонд міста, спільно з міським комунальним підприємством державної ветеринарної медицини проведено роботи з вакцинації проти сказу 2953 собак. Протягом року на території міста знешкоджено 903 бродячих собаки.

Назріло питання щодо створення комунального підрозділу з тимчасового утримання та евтаназії бездомних тварин.

3.1.5. Міський електричний транспорт.

Міський електричний транспорт функціонує в м. Тернополі вже 30 років, забезпечуючи майже 77 відсотків внутрішньоміських пасажироперевезень.

Урочисте відкриття тролейбусного руху в м. Тернополі відбулось 25, а регулярне перевезення пасажирів розпочалось 28 грудня 1975 року.

На одному тролейбусному маршруті протяжністю 12.2 км курсувало 5 тролейбусів, а в інвентарній справі налічувалось перших 20 тролейбусів типу "Шкода 9 ТР " чехословацького виробництва. А вже через 15 років у 1990 році на підприємстві нараховувалось 115 одиниць рухомого складу з середньоденним випуском на лінію 92 одиниць,14 маршрутів і перевозилось 52,6 млн.чоловік.

У 2000 році інвентарна кількість машин складала 78 одиниць при середньоденному випуску на лінію 63-х тролейбусів. Обслуговуванням і експлуатацією яких було зайнято 745 чол. персоналу. За 2000 рік було перевезено - 35.6 млн.пасажирів з яких - 25,3 млн. платних.

Починаючи з 2002 року, з появою на ринку пасажироперевезень приватного автотранспорту, кількість платних пасажирів перевезених КП "ТЕТ" зменшилась до - 15,7 млн., а в 2003 році до - 11,0 млн.чоловік. Величина збитків за 2003 рік склала 1092,5 тис.грн. При затвердженому тарифі на проїзд одного пасажира - 40 копійок, фактичний тариф платного пасажира склав - 28,7 копійок. За цих умов, враховуючи неузгодженість між законодавчими актами, що надавали право на пільговий проїзд багатьом категоріям пасажирів та відсутністю їх фінансового забезпечення, міський електричний транспорт перетворився в соціального перевізника.

Порівняльна таблиця діяльності КП "Тернопільелектротранс" за період 2000-2004 рр.

Лише з прийняттям у червні 2004 року Верховною Радою України Закону України "Про міський електричний транспорт" були визначені правові, організаційні та соціально-економічні засади фунціонування міського електротранспорту на ринку транспортних послуг, створені умови для його подальшого розвитку.

Станом на 1.07.2005 року інвентарна кількість пасажирських тролейбусів складає 68 одиниць, з яких 67 одиниць вже відпрацювали свій ресурс експлуатації і підлягають списанню, функціонує 8 тролейбусних маршрутів загальною протяжністю - 129,3 кілометра, які забезпечують електропостачанням 8-м тягових підстанцій сумарною потужністю - 14,4 тис.кіловат годин електроенергії.

Центральна диспетчерська енергогосподарства знаходиться на тяговій підстанції №8.

На даний час на підстанції експлуатується комплект телеуправління ТМ-320, 1986 року випуску. Дане обладнання морально застаріле, повністю відсутні комплектуючі запчастини ,так як, Житомирський завод уже не виготовляє даного типу обладнання. Існуюче обладнання не забезпечує надійність роботи всього комплексу телеуправління, що призводить до частих зривів в роботі тягових підстанцій. Для стабілізації системи телеуправління, покращення умов праці диспетчера необхідна заміна застарілого обладнання ТМ-320 на більш удосконалене і надійне в роботі ТМ-323.

Для покращення обслуговування населення та збільшення дохідності маршрутів, ліквідації накладок між маршрутами, зменшення інтервалу до 2- хвилин в часи пік розроблено проектний варіант маршрутів в м.Тернополі.

Виходячи з вищенаведеного, перед колективом КП "Тернопільелектротранс" та Тернопільською міською радою, як засновником підприємства, для збереження в місті найекологічнішого з усіх видів транспорту - електротранспорту, постає невідкладне завдання по оновленню рухомого складу та виведенню на належний експлуатаційний рівень того, що є в наявності.

4.1. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

4.2. Закон України від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ "Про приватизацію житлового фонду".

4.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 року № 150 "Про концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні".

4.4. Постанова Кабінету Міністрів від 22 червня 1998 року №939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій".

4.5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 113 "Про затвердження Програми проведення житлово-комунальної реформи на 1999-2001 роки".

4.6. Указ Президента України від 19 жовтня 1999 року № 1351/99 "Про прискорення реформування житлово-комунального господарства".

4.7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1999 року № 2194 "Про створення Міжвідомчої комісії з реалізації реформи житлово-комунального господарства".

4.8. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 03.09.99р. №214 "Про затвердження Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій".

4.9. Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

4.10 Закон України "Про Загальнодержавну програму реформи житлово-комунальної галузі на 2004-2010 роки".

 

Секретар ради                                                                               Є. Бартків